вівторок, 19 лютого 2019 р.

Інтернет на користь: онлайн-ресурси для вивчення історії


Добірка найбільш цікавих віртуальних сервісів, здатних поглибити знання та додатково мотивувати учнів до вивчення історії.
Гаджети – користь чи зло для школярів? Нерідко можна почути нарікання батьків та педагогів, що підлітки надто багато часу проводять, потупившись в екрани смартфонів, планшетів та ноутбуків.
Дійсно, згідно з дослідженнями вчених, час, витрачений на соціальні мережі чи онлайн-іграшки, у сучасних підлітків інколи переважає над періодом задіяності в учбовому процесі. А чому б не скористатися сучасними девайсами для отриманням максимальної користі для навчання та розширення ерудиції? – Наша редакція представляє добірку зручних онлайн-ресурсів, які неодмінно зацікавлять школярів та поглиблять їх рівень знань в даному випадку з області історії.

Histography: повна хронологія від великого вибуху до сучасності

Часто за кіпою цифр, дат та різноманітних подій школярі зовсім втрачають здатність орієнтуватися у хронологічній логічності всього цього. У якій послідовності відбувалися історичні події, здійснювалися наукові відкриття та створювалися всесвітньо значимі винаходи – розібратися в цьому допоможе ресурс Histography.
Histography – сайт, на якому  наочно представлена інформація щодо хронології розвитку історично значимих подій для людства від часу утворення Землі до сучасності.
Кожен факт – крапка у загальному скупченні, наводячи на яку можна дізнатися про подію більш детально. Як правило, інформація складається з матеріалів Вікіпедії. Хоча сайт англомовний, автоматична функція перекладу, передбачена Google), за бажанням відобразить зміст сторінки українською чи російською (зверніть увагу, що такий сервіс діє лише у браузері Chrome).
Часто текст супроводжується відповідними відео- та графічними матеріалами.
Інтерфейс сервісу Histography перекладається автоматично браузером Chrome
Чия розробка:Автор проекту Matan Stauber – випускник Академії мистецтва та дизайну Бецалеля, інтерактивний дизайнер і розробник із Тель-Авіва (Ізраїль).
Як це можна використати:Функціонал онлайн-сервісу дозволяє обрати як зазначені на сайті хронологічні рамки (наприклад, залізний вік чи період ренесансу), так і певні, що цікавлять саме вас (наприклад, можна виставити вручну період з 2000 до 2015 року). Також зліва на панелі відображається кількість подій, що відбулася в певний період з різних областей – літератури, музики, образотворчого мистецтва, політики тощо. А при виборі окремої рубрики за допомогою фільтру, можна відобразити період та події лише з окремої області (наприклад, події, що стосуються виключно війн та політики).
Таким чином, ресурс Histography дозволить школярам не тільки збагнути хронологічну послідовність історичних подій, а й осягнути ступінь насиченості певних періодів. Окрім того, сервіс може бути корисним учням у підготовці як до контрольної роботи, так і при виборі теми для реферату в межах історичного періоду, що вивчається.

Historypin: найбільший віртуальний музей

Про можливість віртуального подорожування з сервісом Google Earth знає кожний школяр. А не менш цікава розробка щодо здійснення онлайн-мандрівок як у просторі, так і у часі – залишається маловідомою. Але такі подорожі ще більш захоплюючі!
На відміну від загальновідомого сервісу Google Earth, з Historypin кожен бажаючий може не тільки пройтися віртуальними вуличкам будь-якої точки нашої планети і подивитися сучасні світлини. Використовуючи цей сервіс, можна цілком поринути в атмосферу минулого. Адже на сайті зібрано безліч фотографій, аудіо-, відеоматеріалів та історій звичайних людей, життя яких певним чином пов’язане з конкретною будівлею, вулицею, парком, сквером у будь-якому регіоні світу.
Historypin – інтерактивний віртуальний всесвітній музей. Потрапити до нього можна з якої завгодно точки земного шару у будь-який зручний для вас час. І до того ж, безкоштовно.
Хоча цей ресурс англомовний, але автоматичний перекладач Google усуває проблему недосконалого знання англійської. За бажанням зміст сторінки буде відтворений більш зрозумілою мовою (зауважемо, що така функція вбудована у браузері Chrome).
Чия розробка:Унікальний проект Historypin був запроваджений британською некомерційною установою «We Are What We Do» сумісно з компанією Google у 2010 році.
До того ж, кожний користувач Historypin так само, як і тисячі культурних й історичних організацій та установ з всього світу, може зробити свій особистий внесок у створення загального вигляду певної епохи. Для цього достатньо додати власні фотознімки на загальну карту Google і розповісти свою історію.
За 7 років існування проект Historypin став сумісним надбанням більш ніж 5 мільйонів зареєстрованих користувачів і 130 організацій з 181 країни. Кожна зі світлин на сайті – число яких переважає 50 000 штук – прив’язана до певного місця і відповідає певному часовому періоду.
Як це можна використати:Для того, щоб здійснити уявну подорож у просторі і часі, достатньо вказати місце і рік. Також, ввівши дані щодо свого місцеположення, можна отримати на карті знаходження найближчих об’єктів, про які міститься історична інформація на сайті. Таким чином можна мандрувати й містами України!
Детальні можливості сайту відображені у відео-фрагменті:

Три фішки Historypin, які однозначно сподобаються школярам:
1. За допомогою мобільного додатку Historypin можна поєднати сучасні та старі фотографії, сумістивши кілька історичних реальностей або побачити архівне зображення поверх сучасного.
Може вийти досить цікава реконструкція! Як, наприклад, це зробив петербурзький фотограф Сергій Ларенков у своїх роботах, присвячених Санкт-Петербургу та Києву.
2. Google Street View – спеціальний сервіс в межах Historypin, що дозволяє розглядати об’єкти під кутом 360 градусів. Це сприяє поглибленню ефекту присутності.
3. Окрім додавання власних фото, функціоналом сайту передбачена можливість створення колекцій тематичних світлин або навіть власного туру. Для цього треба лише зареєструватися, інструкції щодо створення турів містяться у відеоуроках. Навіть без знання англійської, їх зміст цілком зрозумілий.
Скориставшись сервісом Historypin, ви разом з учнями можете створити свій власний історичний проект рідного міста чи певної його частини. А кожен зі школярів зможе себе відчути не тільки справжнім істориком, наводячи довідки та перевіряючи факти на достовірність, а й причепним до створення глобального соціального проекту!

«Моя Україна»: вчимо історію, граючись гаджетом

Один з методів, який учні найкраще сприймають для навчання незалежно від віку – гра. Тому можна запропонувати ідею онлайн-змагання між учнями класу, використовуючи застосунок «Моя Україна».
«Моя Україна» – мобільний додаток, в якому зібрано понад 600 питань з 10 різноманітних сфер знань, які стосуються України (історія, культура, географія, наука, спорт тощо).

Інтерфейс додатку «Моя Україна»
Чия розробка:Застосунок створений українськими програмістами.
Як це можна використати:Ігрова форма – один з найбільш дієвих та цікавих методів засвоєння знань з будь-якої сфери.
Мобільна гра «Моя Україна» складається з 10 рівнів, перехід на наступний можливий лише за умови проходження попереднього етапу.
На кожне питання рівня автоматично пропонується 4 варіанти відповіді і 10 секунд на роздуми. Можливо припуститися лише 3 помилок на гру, в інакшому випадку етап закінчується.
Після натискання на варіант відповіді, одразу ж відображається допущена помилка чи ні. Враховуючи, що питання з певною періодичністю повторюються, це сприяє запам’ятовуванню вірних відповідей, а адже покращенню знань з історії України.


Україна в 3D: 2 найкращі серіали про історію нашої країни

Навряд чи параграф шкільного підручнику допоможе стовідсотково поринути в атмосферу певної історичної епохи, яка вивчається на уроці.
Як відбувалися набіги племен, де територіально вони проживали, як виглядали відомі діячі та як розгортались історичні події на теренах України – уявлення про це сформують історичні реконструкції у форматі 3D-мультфільмів. А діти із залюбки вподобають цей формат освоєння програмного матеріалу!
Найбільш цікаві історичні реконструкції були створені в рамках таких проектів:
1. «Історія України. Докудрама»
Проект представлений 3D-анімаціями, тривалістю 3-3,5 хвилини кожна. У загальному доступі міститься 100 серій, присвячених історії українських земель від стародавніх племен (скіфи, сармати, тощо) до другої половини XVІІ століття.
2. Проект «Країна. Історія українських земель»  – цикл із 183 серій анімованих фильмів, які присвячені важливим подіям та знаковим постатям в історії України. Тривалість кожної серії складає 25-70 хвилин.
Чия розробка:«Історія України. Докудрама» – спільний проект виробництва компаній Babich-Design та StarMedia.
«Країна. Історія українських земель» – телевізійний проект з науковою комп’ютерною анімацією, створений до 15-річчя незалежності Україна телеканалом «Інтер». Режисер – Валерій Бабич.
Як це можна використати:Запропонувавши своїм учням підібрані онлайн-ресурси, ви зможете допомогти школярам поглянути на осягнення історії з трішки іншого боку, аніж це передбачено шкільною програмою.

14 цікавих карт України, яких немає в підручниках географії

Добірка оригінальних карт України, які відображають розмаїття і самобутність нашої країни.
Чи багато насправді ми знаємо про нашу країну? Чи замислюємося про те, наскільки різноманітна і дивовижна її культура, історія, природа? А що може найбільш повно і наочно розповісти про певну територію? Звісно, карти! Вони можуть розповісти багато цікавого та показати закономірності, непомітні на перший погляд. До того ж, картографувати, насправді, можна будь-що!
На уроках географії та історії України кожен школяр вивчає багато різних відомостей про природні багатства, економіку та історію розвитку нашої держави. Однак шкільна програма не безмежна, тому не може охопити вивчення всіх цікавих фактів.
Редакція освітнього проекту «На Урок» дібрала 14 оригінальних карт, які ілюструють різноманітність нашої країни.

Карта України для дітей

Як зацікавити вивченням карт учнів молодших класів? Для цього можна запропонувати разом здійснити уявну мандрівку Україною. Яскраві ілюстрації та цікава розповідь учителя про визначні місця України не залишать байдужим жодного учня!

Використання такої карти сприятиме запам'ятовуванню назв міст України (зокрема, й перейменованих), а також ознайомить учнівство з архітектурними пам'ятками нашої країни. Для цього доцільно використати прийом Storytelling.

Карта визначних споруд України

Карту було створено у 2015 році українською художницею-ілюстраторкою Марисею Рудською.
Звісно, така карта представляє не всі найвідоміші споруди України, але є прикладом оригінального підходу – поєднання картографування та художньої ілюстрації.
 
Запропонуйте школярам, які вивчають культурне розмаїття України, визначити, які саме споруди зображені на карті, а також чим вони відомі.

Україна вишивана

Вишиванка здавна була об'єднувальним символом українців. Орнамент на кожній вишиванці символічний. Наші предки за візерунками могли розпізнати, з яких країв її власник, якими є його статки та сімейний стан. Окрім того, вишиванку використовували як прикрасу й оберіг від недобрих думок, злих духів та заздрісних поглядів поганих людей. Тому здавна існувала традиція дарувати вишиванку новонародженим.
У різних регіонах України, візерунки вишиванок різняться.

Щоб об'єднати українців, громадські активісти з Тернопільщини ініціювали акцію «Україна моя вишивана», до якої долучилися представники усіх регіонів України.

Карта писанок України

Як і створення вишиванок, виготовлення писанок є однією зі стародавніх об'єднувальних традицій українців. У кожному регіоні орнаменти і кольори, які обирали для писанкарства, відрізняються.

Розкажіть школярам про Музей писанкового розпису, який знаходиться у Коломиї (Івано-Франківська область). Цікаво, що, крім величезної колекції писанок (понад 6 тис. експонатів), в музеї є найбільша у світі писанка. Її висота становить 13,5 м, діаметр –10 м. Вона є частиною будівлі музею.

Найдавніша карта України

Найдавніша карта, знайдена на території України, зображена на уламку бивня мамонта. Її було знайдено у 1966 році під час розкопок на березі річки Росава біля села Межиріч Канівського району Черкаської області на місці стоянки мисливців на мамонтів доби пізнього палеоліту.
Це найдавніша пам'ятка картографії на території України, створена приблизно 15–17 тис. років тому.

Карта діалектів та говірок України

Діалект – місцевий різновид загальнонаціональної мови. Різноманітні говірки існують у кожній країні, вони підкреслюють місцевий колорит певного регіону та формують культурне розмаїття.

Ця карта може стати у пригоді на інтегрованому уроці географії та української мови.

Карта міст, де народилися видатні митці та діячі України

На уроках української літератури й історії школярі вивчають біографії багатьох видатних діячів і талановитих митців. Навіть добре знаючи життєпис кожного, навряд чи школярам вдасться вмить визначити, хто з них родом з яких областей. У цьому допоможе цікава карта, яку створили спеціалісти з Конгресу захисту української мови.

Такі карти-хмари ви можете створити разом з учнями. Для цього можна використати інтернет-ресурси для створення хмар слів.

Карта областей України, які найбільше постраждали під час Голодомору

Голодомор – акт геноциду українського народу, пов’язаний зі створенням штучного масового голоду у 1932–1933 роках. Це страшна сторінка нашої історії! Від голоду в ці роки померло понад 3,9 млн осіб на території Української СРР та Кубані, переважна більшість населення була українцямиі.

Карта експорту продуктів харчування з України

Загальновідомо, що в України добре розвинуте сільське господарство, що зумовлено родючими ґрунтами. Завдяки цьому країна експортує сільськогосподарську продукцію у 174 країни на різних континентах.

Карта з гербів та прапорів областей України

У 2015 році ця карта увійшла до Книги рекордів України як вишиванка, до створення якої долучилась найбільша кількість людей. До її виготовлення доклали зусилля понад 6 тис. українців з усіх областей нашої країни. Наразі карта розміром 1,5 х 2 м знаходиться у Верховній Раді.

Кожне зображення на гербі є символічним та історично обумовленим. Такі карти можуть бути цікавим інструментом для інтегрованих уроків географії та історії України.

Гастрономічна карта України

Гастрономічний туризм – це вид туризму, пов'язаний із ознайомленням з особливостями кулінарних традицій та дегустацією національної кухні певної країни чи регіону.
Така карта допоможе розповісти про традиційні страви певних регіонів та проаналізувати, якими саме природними факторами вони обумовлені.

Карта може бути використана під час інтегрованого уроку трудового навчання та географії.

Забавкарство в Україні

Якими іграшками гралися наші предки? Забавки виготовляли з підручних матеріалів – глини, деревини, соломи, лози та навіть сиру!
Розгляньте цю карту разом зі школярам та заохотьте їх більше дізнатися про саморобні іграшки рідної землі. Запропонуйте учням разом виготовити іграшки, які створювали наші предки для своїх дітей у далекі часи.

Карта поширення броварства в Україні

Броварство (пивоваріння) – традиційна галузь харчової промисловості в Україні. Перші броварні виникли на українських землях ще у другій половині XVI століття.

Цю карту можна використовувати під час вивчення харчової промисловості України за програмою 9 класу.

Карта автомобільних номерів

Як розпізнати за номерними знаками, з якого регіону приїхало авто? У цьому допоможе розібратися відповідна тематична карта.

А яка карта найбільше сподобалась вам? Додайте нотки творчості до роботи на уроках або запропонуйте вашим учням створити карти поза межами шкільної програми. Дозвольте кожному розкритися і проявити креативність.

210 лет назад родился великий неудачник Авраам ЛИНКОЛЬН


Світлина від Ивана Шаблова.Світлина від Ивана Шаблова.
1831 – прогорел в бизнесе, объявлен банкротом;
1832 – потерпел поражение на выборах в законодательную палату штата;
1834 – вновь прогорел в бизнесе и опять объявлен банкротом:
1835 -1836 – личные неудачи и в итоге тяжелейший нервный срыв, долго лечился;
1838 – потерпел поражение на очередных выборах;
1843 – потерпел поражение на выборах в Конгресс США;
1846 – потерпел поражение на выборах в Конгресс США;
1848 – потерпел поражение на выборах в Конгресс США;
1855 – потерпел поражение на выборах в Сенат;
1856 – потерпел поражение как кандидат на пост вице-президента США;
1858 – потерпел поражение на выборах в Сенат
1860 – избран президентом США.

Национальный герой американского народа.
Освободитель рабов.
16-й президент США, правил всего 4 года (1861-1865), А СКОЛЬКО СДЕЛАЛ!!!
Входит в список 100 самых изученных личностей в истории.
В честь Линкольна в Соединённых Штатах (и не только в них) поставлено множество памятников, названы город, улицы, УНИВЕРСИТЕТ, различные центры, АВИАНОСЕЦ. Профиль президента высечен на горе Рашмор.
День рождения Авраама Линкольна является национальным праздником в некоторых штатах Соединённых Штатов. Также Линкольн изображён на банкноте в 5 долларов. И автомобиль тоже в честь него.


Буктрейлер: як створити зі школярами міні-фільм про книгу

Творчі завдання – найкраща мотивація до навчання. Пропонуємо ідею цікавого завдання для школярів – створення учнями власного кіношедевру. Головні етапи, програми для реалізації проекту та ідеї візуалізації.
Не всі ваші учні читають із захопленням, правда? Тим більше програмні твори…
Сьогодні багато спеціалістів говорять про «кліпове мислення» сучасних школярів і наголошують, що гаджети витісняють читання книг. Як з цим бути? Саме час взяти на озброєння сильні сторони візуальної культури.
Запропонуйте учням продемонструвати власне бачення змісту через відео візуалізацію головної ідеї твору, створивши трейлер до книги! Це дасть змогу школярам відчути себе справжніми режисерами або навіть акторською групою. До того ж, такий спосіб опрацювання програмного матеріалу мотивує не лише читати, але і проявити власний творчий потенціал.

Буктрейлер як реклама

Буктрейлер – це відеоролик про книгу чи певний твір, в якому в художній формі цікаво та насичено подається ключова ідея, спонукаючи до прочитання повної версії. Це свого роду рекламний хід, який привертає увагу до тексту через залучення візуальних засобів.
«Родзинка» буктрейлеру – інтрига. Тому головна задача такого виду мистецтва – не стільки передати головний зміст, скільки викликати захоплення, зацікавлення та сильні емоції.

Від реклами до мистецтва: історія виникнення буктрейлеру

Ідея створення буктрейлеру виникла ще у 1986 році і вперше була реалізована у вигляді слайд-шоу з ілюстраціями та відповідними підписами.
Перші відеоролики про книги почали з'явитися у 2002 році у США. Їх створення ініціювалося видавцями як засіб рекламування літературного твору. На той час це був принципово новий тип реклами, який привертав увагу до окремої книги з-поміж тисяч інших.
Завдяки розвитку соціальних мереж, блогів та відеохостингів промо-ролики стали невід’ємною частиною рекламної кампанії кожного бестселера. З 2010 року цей жанр набув поширення і в Україні.
З розвитком ІТ збільшився діапазон можливостей візуалізації. Завдяки цьому сучасні буктрейлери максимально наблизилися до самостійних кінотворів. В багатьох країнах навіть започатковані конкурси визначення найкращого промо-ролику (на кшталт Trailie Award).

Щорічна кінопремія Trailie Award за досягнення в області маркетингу кінопродукції, що вручається з 1999 року

Способи реалізізації проекту буктрейлеру у межах шкільної навчальної програми

У якій формі це реалізувати? Спосіб відео візуалізації можна використовувати не лише на уроках літератури. Все залежить виключно від вашої уяви!
Щоб зацікавити учнів на першому уроці, продемонструйте школярам власноруч зроблений трейлер... до підручника, наприклад. Підручник – це сухо, стисло і переважно нецікаво. І не тільки у сприйнятті школярів. Але ж ви обожнюєте свій предмет! Тож покажіть, яким є для вас курс, наприклад, геометрії для 7-го класу. Візуалізуйте його у 3-хвилинному промо-ролику! Адже геометрія (фізика, хімія, історія тощо) – це справді захопливо! Обіцяємо, школярі запам'ятають такий урок!
Переконані, ідея буктрейлеру остаточно полонить учнів, якщо ви запропонуєте їм створити його власноруч!
Можна запропонувати учням створити буктрейлер індивідуально або розробити спільний проект командою. Причому візуалізацію можна зробити за допомогою наявних в інтернеті світлин чи відеоматеріалів, або спробувати себе у ролі акторів і відтворити зміст у такий спосіб. Навіть за допомогою телефонних камер можна відзняти справжнє кіно!
Все більше набувають популярності квести в цілому і веб-квести зокрема.
Тому пропонуємо, використовуючи сучасні зручні ІТ-інструменти, запропонувати представити зміст такої інтелектуальної гри, наприклад, у форматі анімації тощо. Цей проект можна виконати в межах навчальних курсів інформатики і вашого предмету, створивши інтегрований урок.
Щодня Бібліотека освітнього проекту «На Урок» поповнюється цікавими корисними матеріалами. Пропонуємо розробку проекту буктрейлеру в межах навчального процесу від вчителя української літератури Кизименко Оксани Миколаївни. А які ідеї є у вас?

Етапи створення буктрейлеру

Перш, ніж почати створювати буктрейлер, «режисеру» проекту необхідно розробити структуру ролика, побудувати сюжет, підібрати музику, створити дизайн титрів. Тож як структурувати процес?

Пропонуємо такі етапи:
  1. Вибір книги. Мотивацій у виборі книг для створення промо-ролика може бути безліч: улюблена, сучасний бестселер, програмна класика тощо (пропонуємо узгодити це питання безпосередньо з учнями).
  2. Створення сценарію (продумати сюжет і написати текст). Сюжет – це основа буктрейлеру, те, з чого він буде складатися. Важливо внести інтригу і вибудувати сюжет таким чином, щоб глядачеві неодмінно захотілося прочитати книгу і обов'язково дізнатися, що ж буде далі. Відеоролик не повинен бути довгим, не більше 3 хвилин. Це оптимальний час, щоб утримати увагу глядача – потенційного читача.
  3. Зібрати матеріали (підібрати картинки, відсканувати ілюстрації з книги, відзняти своє відео або ж знайти відео з тематики в інтернеті).
  4. Записати озвучений текст, якщо це передбачено за сценарієм. Для запису і редагування звуку можна використовувати програму Sound Forge.
  5. Вибрати програму для здійснення монтажу. Для початківців можна використовувати програму Windows Movie Maker. Вона має різноплановий функціонал та проста у використанні.
  6. Здійснити відеомонтаж. Вирізати/склеїти кілька фрагментів відео, додати звукові доріжки, змінити розмір відео, накласти ефекти, переходи та експортувати у відповідний формат.

Створення буктрейлеру у межах навчального процесу, з одного боку, популяризує прочитання книги, а з іншої, дозволяє на повну реалізувати творчі здібності школярів. А ви в свою чергу можете по-іншому поглянути на своїх учнів!

У 1187 році в Іпатіївському літописі вперше з’явилось слово “УКРАЇНА”

Колись територія від “Сяну до Дону” звалася Київською Руссю. Однак, вже у 1187 році, у Іпатіївському Літописі вперше з’явилось слово “Україна”.
Сьогодні навколо України точиться чимало розмов. Обговорюють вже не тільки політичну чи економічну ситуацію, а й країну загалом. І не дарма. Неодноразово ми розповідали вам про відомих людей українського походження, про українську культуру та мистецтво, про традиції та звичаї. Однак так і не згадували, звідки ж походить сама назва.

То звідки взялась назва «Україна»?

Колись територія від «Сяну до Дону» звалась Київською Руссю. Однак вже у 1187 році у Іпатіївському літописі вперше з’явилось слово «Україна». Рядки “…и плакашася по нем всі переяславци… бе бо князь добр и крепок на рати… и о нем же Украина много постона…” були пов’язані зі смертю Володимира Глібовича, переяславського князя. Це сталось під час походу на половців, а даний уривок означає «за ним же Україна багато потужила».


Цей же літопис містить розповідь про князя Ростислава Берладника, який завітав до «України Галицької». А у Галицько-Волинському літописі містяться рядки про князя Данила Галицького, котрий «забрав Берестій, і Угровськ, і Верещин, і Столп’є, і Комов, і всю Україну».
Історики відшукали у літописах підказки, як можна трактувати назву «Україна».
Наприклад, Олександр Палій притримується думки, що це був синонім слів «князівство» або «земля». Іван Огієнко стверджував, що так називали «граничну Переяславську землю». Але є імовірність, що так охрестили всі інші землі київські. Канадський історик українського походження Орест Субтельний, вважав, що слово «Україна», яке вперше з’явилось 1187 року, означає географічно «Київське порубіжжя». А Віталій Скляренко каже, що буква «у» в багатьох мовах, зокрема в українській, означає не «біля», а «в середині», тому не доцільно трактувати «Україну», як граничну територію чи окраїну.

Багато українських дослідників дотримуються твердження, що слово «Україна» складається з двох частин: «країна» і «у», що означає «рідний». Тобто, назва фактично стає антонімом «чужини».
Назва «Україна» стала більш популярною в часи Козаччини та Речі Посполитої.
Вона зустрічається в документах, листах, писаннях духовних осіб. Так називали територію Наддніпрянщини, розташованої обабіч Дніпра. Трохи згодом вона почала ширитись і на інші території, особливо на Лівобережжі.
Незважаючи на популярність «України» у Європі, козацька держава надалі офіційно залишалась «Військом Запорозьким».
Поділ тутешніх територій між Москвою та Польщею, а також знищення Гетьманщини, створило серйозні перепони для поширення нової назви. У цей час термін «Україна» знову почали використовувати у більш локальному значенні.
Тільки у 19 столітті, коли почали формуватися більш чіткі кордони українських земель, назва «Україна» почала все частіше вживатись у повсякденному житті її мешканців, викорінюючи інші назви.
Таку тенденцію започаткувала інтелігенція, котрій вдалось витіснити етнонім «русини» і замінити його «українцями».
Офіційному її встановленню сприяло створення УНР, Української Гетьманської держави, ЗУНР.
Але в чому причина зміни назви тутешніх земель? Багато вчених та дослідників намагались зрозуміти, чому саме «Україна». Версій виникло кілька.
Згідно першої, назва пішла від «окраїни», пограничної території. Ця теорія набула чималого розповсюдження в радянські часи. Подейкують, що вона виникла під впливом польських та російських істориків. Як би там не було, ця версія заслуговує на існування і має аргументи в свою підтримку. Назва «Україна» вперше була застосована до Переяславських земель, які межували з половецьким степом, а тому і називалися окраїнними. Однак кажуть, так їх могли охрестити і за те, що вони відділились від Київської Русі в окреме князівство.

Інша теорія, більш поширена сьогодні, стверджує, що слово «Україна» походить від «країна», «земля».
У Пересопницькому євангеліє, до речі, використовуються обидва значення цього терміну – і окраїна, і земля, територія.
Якщо розглядати цю версію, варто зазначити, що зв’язок між поняттями значно складніший. Назва утворилась в декілька етапів.
Слово «край» у значенні відрізок був відомий ще древнім слов’янам. Кожне тутешнє плем’я мало свою територію, яка відділялась від інших природними кордонами: річками, лісами, болотами тощо. Відповідно «краєм» почали називати територію племені. До цього додався суфікс –іна, який вживався слов’янами для означення простору. Поряд із цим, у тутешніх жителів існувало слово «окраїна», яке означало саме «порубіжні території племен».
Різниця полягала у тому, україна – вся окрема територія племені, окраїна – тільки пограничні території. В німецькій мові, наприклад, існує слово Inland, яке буквально можна перекласти «Вкраїна» і яке означає «своя земля».
Зі зміною суспільних утворень, змінювались і їх назви. «Україною» почали називати територію феодальних князівств, а згодом і всю Київську Русь.
Коли незалежні князівства почали від неї відділятись у 12 столітті, їх теж називали українами.

Трохи згодом так прозвали землі Наддніпрянщини, де збиралися козаки.
Свідчення є і в українській народній творчості:
«Ой по горах, по долинах,
По козацьких українах
Сив голубонько літає,
Собі пароньки шукає».
Вважається, що зміна Русі на Україну була необхідною і стала протестом проти агресивної царської політики, яка мала за мету перетворити українську націю в російську.
Подейкують, що саме тому Московська імперія присвоїла собі назву «Русь», перетворивши її з часом на Росію. Це мало сприяти втраті нашої самобутності. І коли стало зрозумілим, що українці і надалі намагаються бути самостійними і цю назву ніяк не викорениш, було вирішено її дискредитувати. Тому Україну почали трактувати як «окраїну Росії».

Існує ще одна версія, згідно якої назва «Україна» походить від слова «украяти». Відповідно Україна – «шматок землі, украяний від цілого, який згодом став окремою країною».

Назва «Україна» пройшла чималий шлях до офіційного визнання 1991 року, коли було проголошено її незалежність. І хоча походження терміну справді давнє, більшість шовіністів можуть не погодитись з цим, опираючись на те, що її довгий час не хотіли визнати офіційною.
І все ж, якої теорії притримуватись, вирішувати вам

пʼятниця, 1 лютого 2019 р.

Інтернет на користь: онлайн-ресурси для вивчення історії

Добірка найбільш цікавих віртуальних сервісів, здатних поглибити знання та додатково мотивувати учнів до вивчення історії.
Гаджети – користь чи зло для школярів? Нерідко можна почути нарікання батьків та педагогів, що підлітки надто багато часу проводять, потупившись в екрани смартфонів, планшетів та ноутбуків.
Дійсно, згідно з дослідженнями вчених, час, витрачений на соціальні мережі чи онлайн-іграшки, у сучасних підлітків інколи переважає над періодом задіяності в учбовому процесі. А чому б не скористатися сучасними девайсами для отриманням максимальної користі для навчання та розширення ерудиції? – Наша редакція представляє добірку зручних онлайн-ресурсів, які неодмінно зацікавлять школярів та поглиблять їх рівень знань в даному випадку з області історії.

Histography: повна хронологія від великого вибуху до сучасності

Часто за кіпою цифр, дат та різноманітних подій школярі зовсім втрачають здатність орієнтуватися у хронологічній логічності всього цього. У якій послідовності відбувалися історичні події, здійснювалися наукові відкриття та створювалися всесвітньо значимі винаходи – розібратися в цьому допоможе ресурс Histography.
Histography – сайт, на якому  наочно представлена інформація щодо хронології розвитку історично значимих подій для людства від часу утворення Землі до сучасності.
Кожен факт – крапка у загальному скупченні, наводячи на яку можна дізнатися про подію більш детально. Як правило, інформація складається з матеріалів Вікіпедії. Хоча сайт англомовний, автоматична функція перекладу, передбачена Google), за бажанням відобразить зміст сторінки українською чи російською (зверніть увагу, що такий сервіс діє лише у браузері Chrome).
Часто текст супроводжується відповідними відео- та графічними матеріалами.
Інтерфейс сервісу Histography перекладається автоматично браузером Chrome
Чия розробка:Автор проекту Matan Stauber – випускник Академії мистецтва та дизайну Бецалеля, інтерактивний дизайнер і розробник із Тель-Авіва (Ізраїль).
Як це можна використати:Функціонал онлайн-сервісу дозволяє обрати як зазначені на сайті хронологічні рамки (наприклад, залізний вік чи період ренесансу), так і певні, що цікавлять саме вас (наприклад, можна виставити вручну період з 2000 до 2015 року). Також зліва на панелі відображається кількість подій, що відбулася в певний період з різних областей – літератури, музики, образотворчого мистецтва, політики тощо. А при виборі окремої рубрики за допомогою фільтру, можна відобразити період та події лише з окремої області (наприклад, події, що стосуються виключно війн та політики).
Таким чином, ресурс Histography дозволить школярам не тільки збагнути хронологічну послідовність історичних подій, а й осягнути ступінь насиченості певних періодів. Окрім того, сервіс може бути корисним учням у підготовці як до контрольної роботи, так і при виборі теми для реферату в межах історичного періоду, що вивчається.

Historypin: найбільший віртуальний музей

Про можливість віртуального подорожування з сервісом Google Earth знає кожний школяр. А не менш цікава розробка щодо здійснення онлайн-мандрівок як у просторі, так і у часі – залишається маловідомою. Але такі подорожі ще більш захоплюючі!
На відміну від загальновідомого сервісу Google Earth, з Historypin кожен бажаючий може не тільки пройтися віртуальними вуличкам будь-якої точки нашої планети і подивитися сучасні світлини. Використовуючи цей сервіс, можна цілком поринути в атмосферу минулого. Адже на сайті зібрано безліч фотографій, аудіо-, відеоматеріалів та історій звичайних людей, життя яких певним чином пов’язане з конкретною будівлею, вулицею, парком, сквером у будь-якому регіоні світу.
Historypin – інтерактивний віртуальний всесвітній музей. Потрапити до нього можна з якої завгодно точки земного шару у будь-який зручний для вас час. І до того ж, безкоштовно.
Хоча цей ресурс англомовний, але автоматичний перекладач Google усуває проблему недосконалого знання англійської. За бажанням зміст сторінки буде відтворений більш зрозумілою мовою (зауважемо, що така функція вбудована у браузері Chrome).
Чия розробка:Унікальний проект Historypin був запроваджений британською некомерційною установою «We Are What We Do» сумісно з компанією Google у 2010 році.
До того ж, кожний користувач Historypin так само, як і тисячі культурних й історичних організацій та установ з всього світу, може зробити свій особистий внесок у створення загального вигляду певної епохи. Для цього достатньо додати власні фотознімки на загальну карту Google і розповісти свою історію.
За 7 років існування проект Historypin став сумісним надбанням більш ніж 5 мільйонів зареєстрованих користувачів і 130 організацій з 181 країни. Кожна зі світлин на сайті – число яких переважає 50 000 штук – прив’язана до певного місця і відповідає певному часовому періоду.
Як це можна використати:Для того, щоб здійснити уявну подорож у просторі і часі, достатньо вказати місце і рік. Також, ввівши дані щодо свого місцеположення, можна отримати на карті знаходження найближчих об’єктів, про які міститься історична інформація на сайті. Таким чином можна мандрувати й містами України!
Детальні можливості сайту відображені у відео-фрагменті:

Три фішки Historypin, які однозначно сподобаються школярам:
1. За допомогою мобільного додатку Historypin можна поєднати сучасні та старі фотографії, сумістивши кілька історичних реальностей або побачити архівне зображення поверх сучасного.
Може вийти досить цікава реконструкція! Як, наприклад, це зробив петербурзький фотограф Сергій Ларенков у своїх роботах, присвячених Санкт-Петербургу та Києву.
2. Google Street View – спеціальний сервіс в межах Historypin, що дозволяє розглядати об’єкти під кутом 360 градусів. Це сприяє поглибленню ефекту присутності.
3. Окрім додавання власних фото, функціоналом сайту передбачена можливість створення колекцій тематичних світлин або навіть власного туру. Для цього треба лише зареєструватися, інструкції щодо створення турів містяться у відеоуроках. Навіть без знання англійської, їх зміст цілком зрозумілий.
Скориставшись сервісом Historypin, ви разом з учнями можете створити свій власний історичний проект рідного міста чи певної його частини. А кожен зі школярів зможе себе відчути не тільки справжнім істориком, наводячи довідки та перевіряючи факти на достовірність, а й причепним до створення глобального соціального проекту!

«Моя Україна»: вчимо історію, граючись гаджетом

Один з методів, який учні найкраще сприймають для навчання незалежно від віку – гра. Тому можна запропонувати ідею онлайн-змагання між учнями класу, використовуючи застосунок «Моя Україна».
«Моя Україна» – мобільний додаток, в якому зібрано понад 600 питань з 10 різноманітних сфер знань, які стосуються України (історія, культура, географія, наука, спорт тощо).

Інтерфейс додатку «Моя Україна»
Чия розробка:Застосунок створений українськими програмістами.
Як це можна використати:Ігрова форма – один з найбільш дієвих та цікавих методів засвоєння знань з будь-якої сфери.
Мобільна гра «Моя Україна» складається з 10 рівнів, перехід на наступний можливий лише за умови проходження попереднього етапу.
На кожне питання рівня автоматично пропонується 4 варіанти відповіді і 10 секунд на роздуми. Можливо припуститися лише 3 помилок на гру, в інакшому випадку етап закінчується.
Після натискання на варіант відповіді, одразу ж відображається допущена помилка чи ні. Враховуючи, що питання з певною періодичністю повторюються, це сприяє запам’ятовуванню вірних відповідей, а адже покращенню знань з історії України.


Україна в 3D: 2 найкращі серіали про історію нашої країни

Навряд чи параграф шкільного підручнику допоможе стовідсотково поринути в атмосферу певної історичної епохи, яка вивчається на уроці.
Як відбувалися набіги племен, де територіально вони проживали, як виглядали відомі діячі та як розгортались історичні події на теренах України – уявлення про це сформують історичні реконструкції у форматі 3D-мультфільмів. А діти із залюбки вподобають цей формат освоєння програмного матеріалу!
Найбільш цікаві історичні реконструкції були створені в рамках таких проектів:
1. «Історія України. Докудрама»
Проект представлений 3D-анімаціями, тривалістю 3-3,5 хвилини кожна. У загальному доступі міститься 100 серій, присвячених історії українських земель від стародавніх племен (скіфи, сармати, тощо) до другої половини XVІІ століття.
2. Проект «Країна. Історія українських земель»  – цикл із 183 серій анімованих фильмів, які присвячені важливим подіям та знаковим постатям в історії України. Тривалість кожної серії складає 25-70 хвилин.
Чия розробка:«Історія України. Докудрама» – спільний проект виробництва компаній Babich-Design та StarMedia.
«Країна. Історія українських земель» – телевізійний проект з науковою комп’ютерною анімацією, створений до 15-річчя незалежності Україна телеканалом «Інтер». Режисер – Валерій Бабич.
Як це можна використати:Запропонувавши своїм учням підібрані онлайн-ресурси, ви зможете допомогти школярам поглянути на осягнення історії з трішки іншого боку, аніж це передбачено шкільною програмою.

четвер, 31 січня 2019 р.

Карпатська Україна. Альтернативні уроки історії (2011)

https://www.youtube.com/watch?v=rymYE9K3eJY&t=1815s&fbclid=IwAR3FqNbpeEjg4kmwLEa2Nx_dloHIczuKTlUgqrFTcG4lU2KirMlPN0CU-78

Пам’ятні дати та ювілеї 2019 року

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:
І. Відомих подій в Україні:
 1000 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської  Русі (1019);
875 років з часу створення Галицького (Крилоського) Євангелія – однієї з найдавніших книжних пам’яток Київської Русі (1144);
575 років з часу надання Магдебурзького права місту Житомиру (1444);
550 років з часу надання Магдебурзького права місту Бібрці (1469)
450 років з часу надання Магдебурзького права місту Яворову (1569);
400 років з часу виходу «Граматики» Мелетія Смотрицького – першого повного видання церковнослов’янської  мови в українській редакції (1619);
400 років з часу заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря (1619);
360 років з часу Конотопської битви, в якій українське військо здобуло перемогу над російським (07–09.07.1659);
200 років з часу прем’єри п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» на сцені полтавського театру (1819);
200 років з часу заснування Інституту проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України (1819);
175 років з часу заснування «Інституту музики» Галицького музичного товариства (нині – Львівська Національна музична академія імені  М. В. Лисенка) (1844);
100 років з часу створення Одеської кіностудії (1919);
100 років з часу заснування Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (1919);
100 років з часу утворення Національної заслуженої академічної капели України «Думка» (1919);
100 років  з часу заснування Головної книжної палати у місті Києві (нині – державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» (січень 1919);
100 років з часу ухвалення Директорією УНР закону про вищий уряд  Української  автокефальної православної соборної церкви (01.01.1919);
100 років з дня проголошення у селі Ясіні на Закарпатті Гуцульської Республіки (08.01.1919);
100 років з дня ухвали Всенародними зборами у місті Хусті рішення про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки (21.01.1919);
100 років з дня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (22.01.1919);
100 років з часу створення Української Республіканської Капели і започаткування культурної дипломатії Української Народної Республіки  (24.01.1919);
100 років з часу створення Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України (червень 1919);
100 років з часу Чортківської наступальної операції Української Галицької Армії («Чортківської офензиви»)  (07–28.06.1919);
100 років від початку походу об’єднаних армій УНР і ЗУНР на Київ та Одесу (11.08.1919);
100 років з часу заснування Житомирського державного університету імені Івана Франка (жовтень 1919);
100 років з часу прийняття «Урочистої обітниці Директорії, міністрів, урядовців і суддів та присяги військових на вірність Українській Народній Республіці» (14.10.1919);
100 років від початку Першого Зимового походу Армії УНР (06.12.1919);
90 років з часу проведення Першого Конгресу (Великого збору) українських націоналістів, на якому була створена Організація українських націоналістів (28.01–03.02.1929);
80 років з дня проголошення незалежності Карпатської України (15.03.1939);
75 років з часу бою Української Повстанської Армії під Гурбами (21–25.04.1944);
75 років з часу створення Української Головної Визвольної Ради (липень 1944);
75 років з дня заснування  Національного транспортного університету у місті Києві (07.11.1944);
50 років з часу заснування Національного музею народної архітектури та побуту України у місті Києві (1969);
30 років з часу виходу з підпілля Української греко-католицької церкви в Україні (1989);
30 років з часу створення Товариства української мови імені Тараса Шевченка (нині – Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка (11–12.02.1989);
30 років з дня створення українського історико-просвітницького правозахисного доброчинного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса (нині – громадська організація «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса») (04.03.1989);
30 років з часу проведення установчого з’їзду, на якому була створена громадсько-політична організація «Народний рух України за перебудову» (08–10.09.1989);
30 років з часу проведення у місті Чернівцях першого фестивалю української сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» (17–24.09.1989);
25 років з часу заснування Національного університету «Острозька академія» (1994);
25 років з дня створення Українського центру культурних досліджень (17.06.1994);
5 років з днів звільнення міст Східної України від російської окупації:  Лимана (04.06.2014), Маріуполя (13.06.2014), Слов’янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки (05.07.2014), Бахмута (06.07.2014), Торецька (21.07.2014), Авдіївки (30.07.2014), Красногорівки (01.08.2014), Мар’їнки (05.08.2014).
ІІ. Видатних особистостей:
 240 років з часу народження Олександра Засядька (1779–1838), інженера- артилериста, конструктора бойових ракет;
1 січня – 110 років з дня народження Степана Бандери (1909–1959), провідного діяча та теоретика українського національно-визвольного руху, голови Проводу Організації українських націоналістів, політичного діяча;
6 січня – 80 років з дня народження Валерія Лобановського (1939–2002), тренера, футболіста;
7 січня  – 130 років з дня народження Михайла Рудницького (1889–1975), літературознавця, літературного критика, перекладача, поета;
8 січня – 140 років з дня народження Степана Васильченка (справжнє ім’я та  прізвище – Степан Панасенко) (1879–1932), письменника, журналіста, педагога;
9 січня – 160 років з дня народження Степана Смаль-Стоцького (1859–1938), вченого, філолога, громадського діяча;
11 січня – 90 років з дня народження Тетяни Черевченко (1929–2017), вченого в галузі ботаніки;
12 січня – 140 років з дня народження Володимира Сінклера (1879–1946), військового діяча, генерал-поручника Армії УНР;
12 січня – 110 років з дня народження Марії Примаченко (Приймаченко) (1909–1997), художниці, майстрині народного декоративного розпису;
12 січня – 90 років з дня народження Миколи Мащенка (1929–2013), кінорежисера, сценариста, письменника, народного артиста УРСР;
13 січня – 100 років з дня народження Любові Малої (1919–2003), лікаря-терапевта, науковця, Героя України;
17 січня – 150 років з дня народження  Івана Труша (1869–1941), художника, мистецтвознавця, видавця;
23 січня – 170 років від дня народження Богдана Ханенка (1849–1917), археолога, мецената, колекціонера української старовини і творів мистецтва;
23 січня – 90 років з дня народження Філарета (1929) (в миру – Денисенко Михайло Антонович), православного церковного діяча, патріарха Української Православної Церкви Київського Патріархату;
24 січня – 140 років з дня народження Станіслава Людкевича (1879–1979), композитора, музикознавця, фольклориста, педагога, народного артиста СРСР;
27 січня – 180 років з дня народження Павла Чубинського (1839–1884),  фольклориста, етнографа, поета, автора слів Державного Гімну України;
28 січня – 100 років з дня народження Олексія Корнієнка (1919–2003), драматурга та перекладача;
30 січня – 120 років з дня народження Володимира Горбового (1899– 1984), державного, громадського, політичного діяча, політв’язня радянського режиму;
13 лютого – 110 років з дня народження Віктора Іванова (1909–1981), кінорежисера, сценариста, письменника;
16 лютого – 190 років з дня народження Ісидора  Шараневича (1829–1901), історика, археолога, педагога, дослідника Галичини та Волині;
16 лютого – 140 років з дня народження Василя Короліва-Старого (справжнє ім’я та  прізвище – Василь Королів) (1879–1943), письменника, видавця,  громадського діяча, члена ТУП та одного із засновників Української Центральної Ради;
18 лютого – 90 років з дня народження Віктора Зеленського (1929–2017), фізика, академіка АН УРСР;
20 лютого – 140 років з дня народження Василя Юр’єва (1879–1962), селекціонера, академіка АН УРСР;
20 лютого – 130 років з дня народження Лева (Левка) Ревуцького (1889–1977), композитора, педагога, мистецтвознавця, музичного і громадського діяча;
23 лютого – 140 років з дня народження Казимира Малевича (1879–1935), художника, теоретика мистецтва, педагога;
23 лютого – 100 років з дня народження Петра Федуна (псевдонім – Полтава) (1919–1951), військового та політичного діяча, члена ОУН та УПА;
28 лютого – 130 років з дня народження Павла Шандрука (1889–1979), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР;
3 березня – 100 років з дня народження Олексія Погорєлова (1919–2002)  математика, академіка АН УРСР, академіка АН СРСР;
4 березня – 70 років з дня народження Володимира Івасюка (1949–1979), композитора, поета, основоположника української естрадної музики, Героя України;
15 березня – 170 років з дня народження Володимира Шухевича, (1849–1915), громадського діяча, етнографа, педагога, публіциста;
17 березня – 100 років від дня народження Олексія Коломійця, письменника, драматурга (1919–1994);
20 березня – 380 років з дня народження Івана Мазепи (1639–1709), гетьмана України, військового та політичного діяча, мецената;
20 березня – 130 років з дня народження Олександра Корнієвського (1889– 1988), бандуриста, майстра з виготовлення музичних інструментів;
24 березня – 150 років з дня народження Олени Кисілевської (1869–1956), громадської та політичної діячки, письменниці, перекладачки, активістки жіночого руху в Західній Україні;
6 квітня – 160 років з дня народження Миколи Левитського (1859–1936), громадського та державного діяча, публіциста, організатора кооперативного руху, публіциста;
7 квітня – 100 років з дня народження Омеляна Пріцака (1919–2006), історика, сходознавця, філолога, джерелознавця, засновника і директора Інституту українських студій Гарвардського університету;
8  квітня – 70 років з дня  народження Василя Овсієнка (1949), громадського діяча, публіциста, члена Української Гельсінської Групи, політв’язня радянського режиму;
10 квітня – 130 років з дня народження Олександра Загродського (1889 – 1968), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР;
12 квітня – 140 років з дня народження  Андрія Лівицького (1879–1954), громадського, політичного, державного діяча, правника;
19 квітня – 100 років з дня народження Олександра Сегаля (1919–2010), хореографа, головного балетмейстера Київського театру оперети;
7 травня – 130 років з дня народження Миколи Омелюсика (псевдонім – Поліщук) (1889–1970), військового діяча;
13 травня – 170  років  з  дня  народження  Панаса Мирного
(справжнє ім’я та прізвище – Панас Рудченко) (1849–1920),
письменника, драматурга, громадського діяча;
20 травня – 140 років з дня народження Бориса Мартоса (1879–1977), державного, громадського, політичного діяча, вченого, економіста;
21 травня – 90 років з дня народження Еммануїла Миська (1929–2000); скульптора, художника;
22 травня – 140 років з дня народження Симона Петлюри  (1879–1926),  Голови Директорії Української Народної Республіки, державного, військового та політичного діяча, журналіста, літературного і театрального критика;
22 травня – 140 років з дня народження  Федора Кричевського (1879– 1947), живописця, педагога;
27 травня – 160 років з дня народження Панаса Саксаганського (справжнє ім’я та прізвище – Панас Тобілевич) (1859–1940), актора, режисера, драматурга;
27 травня – 90 років з дня народження Романа Іваничука (1929–2016), письменника, педагога, Героя України;
31 травня – 100 років з дня народження  Леоніда Махновця (1919–1993), літературознавця, історика, археолога, перекладача, бібліографа;
6 червня – 130 років з дня народження Ігоря Сікорського (1889–1972), авіаконструктора;
21 червня – 150 років з дня народження Федора Матушевського (1869–1919), публіциста, дипломата, громадського та політичного діяча;
7 липня – 100 років з дня народження Дмитра Вітовського (1919–1947), військового діяча;
9 липня – 110 років з дня народження Петра Олійника (псевдонім – Еней) (1909–1946), військового діяча, полковника УПА;
17 липня – 170 років з дня народження Олени Пчілки (справжнє ім’я та прізвище – Ольга Косач) (1849–1930), письменниці, перекладачки, громадської діячки, фольклориста, етнографа;
25 липня – 150 років з дня народження Михайла Косача (1869–1903), письменника, фольклориста, вченого-метеоролога;
5 серпня – 120 років з дня народження Бориса Антоненка-Давидовича (1899–1984), письменника, публіциста, мовознавця, політв’язня радянського режиму;
7 серпня – 200 років з дня народження Пантелеймона  Куліша (1819– 1897), письменника, перекладача, фольклориста, історика, громадського діяча;
8 серпня – 100 років з дня народження Бориса Вєркіна (1919–1990), фізика, вченого, академіка АН УРСР;
11 серпня – 130 років з дня народження Олександра Шульгина (1889– 1960), державного, громадського, культурного та наукового діяча, дипломата;
15  серпня – 200 років з дня народження Григорія Галагана (1819–1888), громадського діяча, мецената;
20 серпня – 120 років з дня  народження  Олександра Саєнка  (1899–1985), митця–декоратора, художника;
21 серпня – 110 років з дня народження Миколи Боголюбова (1909–1992), вченого, фізика-теоретика і математика, академіка АН УРСР та АН СРСР;
29 серпня – 150 років з дня народження Мирона Тарнавського (1869– 1938), військового діяча, головнокомандувача Української Галицької армії;
1 вересня – 130 років з дня народження Ольги Басараб (1889–1924), громадської та політичної діячки, підпільниці;
9 вересня – 250 років з дня народження Івана Котляревського (1769–1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури;
18  вересня – 90 років з дня народження Алли Горської (1929–1970), художниці, учасниці правозахисного руху;
20 вересня – 90 років з дня народження Івана Світличного (1929–1992), літературознавця, мовознавця, поета, перекладача, політв’язня радянського  режиму;
5 жовтня – 110 років з дня народження Богдана-Ігоря Антонича (1909–1937), поета, прозаїка, перекладача;
10 жовтня – 130 років з дня народження Михайла Драй-Хмари (1889–1939), поета, літературознавця, репресованого;
16 жовтня – 80 років з дня народження Миколи Холодного (1939–2006) поета, літературознавця, публіциста, перекладача;
19 жовтня – 140 років з дня народження Миколи Порша (1879–1944), політичного діяча, економіста, члена Української Центральної Ради;
26 жовтня – 200 років з дня народження Миколи Терещенка (1819–1903), громадського діяча, підприємця, мецената;
27 жовтня – 100 років з дня народження Івана Лисяка-Рудницького (1919–1984), історика, політолога, публіциста;
29 жовтня – 110 років з дня народження Івана Климіва (псевдонім – Легенда) (1909–1942), політичного діяча, члена ОУН;
10 листопада – 140 років з дня народження Якова Рощепія (1879–1958), винахідника, конструктора;
11 листопада – 130 років з дня народження  Остапа Вишні (справжнє ім’я та прізвище – Павло Губенко) (1889–1956), письменника-сатирика, гумориста, перекладача;
11 листопада – 100 років від дня народження Ольги Кусенко (1919–1997), актриси театру і кіно, педагога, громадської діячки;
12 листопада – 90 років з дня народження Зеновія Красівського (1929–1991), поета, політв’язня радянського режиму;
14 листопада – 160 років з дня народження Василя Таїрова (1859–1938), вченого, фахівця з виноградарства та виноробства;
17 листопада – 150 років з дня народження Климентія Шептицького (1869–1951), церковного та громадського діяча, політв’язня радянського режиму;
18 листопада – 160 років з дня народження Костя Левицького (1859–1941), державного та громадського діяча, першого голови уряду ЗУНР;
23 листопада – 120 років від дня народження Григорія Костюка (1899–1982), психолога, педагога;
27 листопада – 140 років з дня народження Григорія Чупринки (1879–1921), поета, літературного критика, учасника антибільшовицького повстанського руху;
29 листопада – 120 років з дня народження Григорія Косинки (справжнє ім’я та прізвище – Григорій Стрілець) (1899–1934), письменника, перекладача;
2 грудня – 150 років з дня народження Олександра Ющенка (1869–1936) вченого, психіатра, педагога, громадського діяча, дійсного члена АН УРСР;
6 грудня – 120 років з дня народження Олександра Оглоблина (1899–1992), історика, архівіста, президента Української вільної академії наук у США;

19 грудня – 100 років з дня народження Миколи Лукаша (1919–1988), поета, перекладача, лінгвіста, літературознавця;
21 грудня – 130 років з дня народження Стефана Таранушенка (1889–1976), мистецтвознавця, музейника, дослідника української архітектури;
23 грудня – 90 років з дня народження Володимира Шевченка (1929–1987), режисера-документаліста, кінооператора;
29 грудня – 130 років з дня народження Костянтина Калініна (1889–1938), авіаконструктора.
III. Днів пам’яті:
80-ті  роковини початку Другої світової війни (01.09.1939);
75-ті роковини  депортації кримських татар та інших народів Криму (18.05.1944);
75 років від початку переселення та депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя (вересень 1944, день пам’яті – 10.09.2019).
ІV. Відомих подій світової історії:
30 років з часу падіння комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи (09.11.1989).

Три креативні способи інтеграції онлайн-сервісів в урок

Намалювати 3D-модель піраміди, розробити ментальну карту про Універсали Центральної Ради чи створити Фейсбук-сторінку літературного героя – ці та інші варіанти застосування онлайн-сервісів допомагають подати навчальний матеріал у цікавому форматі, а також формують в учнів критичне мислення. Розповідаємо про кілька ідей, як онлайн-інструменти можна змістовно вплести в уроки з різних предметів.
У жовтні-листопаді 2018 року тривав конкурс серед учителів на найкраще застосування онлайн-інструментів, організований Українським інститутом медіа та комунікації. У ньому взяли участь 165 вчителів із 70 міст та сіл України. Учасники наводили приклади інтеграції зі свого досвіду та описували навчальні ситуації, в яких вони використовують онлайн-сервіси. Як виявилось, найпопулярнішими ресурсами серед педагогів, які взяли участь у конкурсі, є:
  • LearningApps – сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи;
  • Сервіси Google: карти, презентації, Google Sites, додаток Google Arts & Culture тощо;
  • інтерактивні дошки Padlet, Linoit;
  • Kahoot – сервіс для створення інтерактивних навчальних вправ;
  • Генератори QR-кодів (Plickers, qrcoder.ru);
  • Wordart, Wordle – сервіси для створення хмаринок слів;
  • Geogebra – для викладання математики;
  • YouTube – для перегляду роликів за темою уроку та завантаження створених учнями робіт.
Рідше траплялись такі інструменти як Canva (для візуалізацій), Timeline, ThingLink (дозволяють додавати на фото текст та інтерактивні мітки), Ourboox (електронна книжка), Icograms 3D Map Designer, додаток доповненої реальності Futurio, Mindmeister для створення ментальних карт, PhET для інтерактивних симуляцій, Glogster для інтерактивних презентацій, а також ресурси з медіаграмотності МедіаДрайвер та гра Медіаграмотна місія.
Журі обрало п’ять найкращих робіт (список переможців тут), віддаючи перевагу тим варіантам, де запропонована вдала інтеграція у зміст навчального матеріалу та розвиток критичного сприйняття інформації. Ці учасники одержать призи та сертифікати, а в школу вчительки-переможниці завітала експертка з нових медіа Марія Жданова з майстер-класом для учнів (вона створила із ними онлайн-проект).
Пропонуємо кілька прикладів завдань від переможців конкурсу.

Історія України

Наталя Понежа з міста Першотравенськ, яка посіла перше місце, переконана: уроки історії мають широке поле для застосування онлайн-інструментів. Сервіси допомагають працювати із різними історичними джерелами (зокрема й медіатекстами), вчитися візуалізовувати інформацію, створювати медіапродукти та формувати власний погляд на неоднозначні сторінки української і всесвітньої історії.
У 10 класі пані Наталя організувала для учнів квест “Невідоме про відомих”. Команди учнів працювали з ім’ям одного з видатних діячів українського національно-визвольного руху. Як результат роботи вони повинні були створити картинку-мотиватор (через спеціальний сервіс), онлайн-карту з мітками за допомогою Google-maps, коротку замітку в газету (наприклад, в уявні більшовицьку та польську), скласти запитання для інтерв’ю та добірку зображень для кліпу з відомої пісні (яка б асоціювалась із цим діячем).

Вчителька робила заготовки до окремих завдань, використовуючи можливості спільної роботи у хмарних сервісах Google, або давала учням необхідні посилання чи готові завдання (наприклад QR-коди, які треба було відсканувати). Повністю всі завдання квесту та деякі роботи учнів можна побачити тут.
Під час вивчення іншої теми – “Універсали Центральної Ради” – учні за допомогою Mindmeister складали ментальні карти про причини, зміст та наслідки універсалів. Результат роботи є тут. Також вони складали сенкани до поняття “І або ІІ Универсал” та розміщували свої варіанти на онлайн-дошці за цим посиланням.

Або ж, застосовуючи зворотний пошук зображень Google, визначали, хто зайвий у портретній галереї діячів Української революції (пропонується 6 портретів, треба віднайти зайву людину). Повний конспект уроку про Універсали є тут.

Зарубіжна література

“Останнім часом на уроках зарубіжної літератури я стала використовувати такий вид роботи, як створення Фейсбук-сторінки письменника чи літературного героя, – розповідає Інна Сорока з Сум, яка посіла четверте місце. – Опрацювавши вдома біографію письменника, на уроці діти заповнюють уявну сторінку, акцентуючи увагу на тому, що цікавило письменника, з ким він дружив, чим захоплювався, що було найбільшою перемогою чи поразкою у житті. Моя мета - щоб учні зрозуміли, що письменник - насамперед людина”.
Заповнюючи сторінку, каже пані Інна, діти висловлюють власне ставлення до письменника, знаходять цікаву інформацію, сперечаються, приходять до спільного висновку. Також створюють такі сторінки для характеристики образів твору: потрібно не тільки розповісти про героя, а висловити особисте ставлення до нього, проаналізувати вчинки персонажа.

Онлайн-дошку Linoit вчителька використовує для організації спільної роботи, генерування ідей та обміну інформацією. Наприклад, на уроці позакласного читання в 9 класі за “Джейн Ейр” Шарлоти Бронте учні об’єдналися в групи, кожна отримала завдання: використовуючи стікери на онлайн-дошці, відповісти “Що я зрозумів, прочитавши твір” і “Читаючи твір, я відчуваю…”. Потім, перейшовши за посиланням на гугл-презентацію, діти створювали слайд спільної презентації, попередньо опрацювавши матеріал за змістом роману.

Під час вивчення творчості китайського поета Ду Фу пані Сорока запропонувала учням ознайомитись із біографією письменникам з електронної книжки, яку підготувала учениця в сервісі Ourboox.

Інна Сорока також заохочує дітей створювати плейкасти, мультимедійні листівки та презентації у сервісі Prezi - для висловлення вражень від прочитаного твору.

Геометрія

Світлана Попель із села Вишнівчик Тернопільської області, яка посіла третє місце в конкурсі, зазначає: “Онлайн-інструменти роблять урок цікавим, видовищним, є багато можливостей сприяти активному засвоєнню знань, легко впроваджувати рольові ігри та елементи геймифікації, комфортні умови для групового та індивідуального навчання”. Вона навела приклад розробки уроку на тему “Піраміда”.
Урок відбувався як веб-квест, створений на сайті Google. Учні протягом всього часу працювали онлайн, об’єднавшись у групи. Для своєї віртуальної подорожі вони отримали карту, за допомогою якої відвідали чотири “печери”:
  • теоретичну, де мали змогу вивчати новий матеріал в ігровій ситуації, створеній за допомогою LearningApps.org;
  • електронну бібліотеку – для пошуку потрібних знань (тут також розміщена інформація з кібербезпеки);
  • експериментальну, де за допомогою вчительської інструкції навчилися створювати 3D- модель п-кутної піраміди d сервісі GeoGebra;
  • практичну – тут групи розв’язували задачі за допомогою онлайн-калькуляторів і отримані відповіді заносили до гугл-форми.
Під час подорожі групи виконували інтерактивні вправи, створені в LearningApps.org, після правильного розгадування пазлу вони могли побачити відеоролик про сакральне значення пірамід. Результатом навчання була заповнена скріншотами виконаних вправ онлайн-стіна Padlet, спільна гугл-презентація знайомства команд, а також таблиця з результатами виконаних задач.

Світлана Попель розповіла про ще один приклад застосування інформаційних технологій – під час тріарного інтегрованого онлайн-уроку.
Тріарний урок – побудований на основі міжпредметних зв’язків із метою інтеграції знань із кількох навчальних предметів; проводять спільно три вчителі за умови спільного використання ІКТ.
Учитель історії запропонував обрати тему “Історія олімпійських ігор”. Учитель математики визначився з дотичною темою – “Розв’язування вправ на використання властивостей множення раціональних чисел”. А учитель англійської мови повідомила, що учні обговорюватимуть запропоновані теми англійською мовою. Отже, тема тріарного уроку – “Історія виникнення олімпійських ігор. Розв’язування вправ на використання властивостей множення раціональних чисел”.
Математична частина уроку відбувалась в онлайн-трансляції з Вишнівчицької школи. Спершу учні отримали шаблони із критеріями для самооцінювання. Потім відбулася інтелектуальна розминка за допомогою гугл-презентації, після чого учні в парах розв’язували інтерактивний пазл — у відеокліпі Піфагор продиктував учням задачу, яку вони мали розв’язати.
Відтак учні об’єдналися в п’ять груп, кожна з яких узяла участь у “математичному п’ятиборстві”, розв’язуючи задачі з “олімпійським” змістом. У кожної групи була своя задача. Після розв’язання задач групи звітували про результати своєї роботи і занесли їх у спільну таблицю Google.
Завершивши оцінювання математичної частини уроку, учні “опинилися” у Відкритій школі ІКТ на платформі Moodle з усіма завантаженими файлами, що використовувалися під час уроку, для проходження підсумкового спільного “Олімпійського” тестового завдання. Повністю схема уроку тут.
Конкурс “Ефективне застосування онлайн-інструментів на уроці” відбувся за підтримки WEASA 2018 Small Grants Program, що імплементується Коледжем Європи у Натоліні в рамках проекту WEASA

середа, 30 січня 2019 р.

Помічники для вчителя

Дуже добре, коли у вчителя під час підготовки до уроків є помічник. А якщо їх декілька? Тоді робота здається не такою одноманітною, а результат діяльності вчителя дарує задоволення учням.
 У своїй роботі використовую різні програми для практичної перевірки правописних правил, для створення завдань командам під час змагань, предметних тижнів та квестів, цікавих домашніх завдань. У цьому дописі систематизувала напрацьоване. Почну з найпростіших та перевірених особисто програм.
Сподіваюся, мій досвід стане в пригоді колегам.
Перейшовши за посиланням, ви зможете самі створити завдання за вибором.
1. Генератор практичних завдань:
а) "Кросворди",
б) "Анаграми",
в) "Знайди слова",
г) "Випадкові слова. Склади історію",
д) "Ребуси".

2. Qr-коди.
Більше інформації про приклади використання Qr-кодів у освітньому процесі можна знайти ТУТ.
3. Хмара слів.
4. Мотиватори та демотиватори.
5. Пазли.
6. Інтернет-сервіс мультимедійних дидактичних вправ Learningapps.

Якщо бажаєте поглибити свої знання, ознайомившися з корисними сервісами та інструментами вчителя, це можна зробити тут:

Сучасні освітні інструменти для вчителів

У наш час технології та освіта сплетені досить тісно, практично у кожного вчителя є свої улюблені технологічні інструменти, які він використовує у своїй роботі, і які дозволяють йому дістати увагу учнів під час цікавих, захоплюючих шкільних занять.

Але як і все, що має відношення до технології, інструменти безперервно оновлюються, а старі стверджуються, розширюючи сферу застосування або просто додаючи нові функції, більш актуальні для сучасної освіти і затребувані найбільш технологічно підкованими вчителями.

Далі представлений список деяких інструментів освітніх технологій, які зараз так необхідні у арсеналі кожного вчителя, чи то для особистого використання або ж у якості навчальних посібників у педагогічному процесі.

Соціальні аспекти навчання

Наступні інструменти використовують потужності соціальних медіа задля допомоги учням у процесі навчання, а вчителям для взаємодії.

1. Edmodo: Edmodo - це освітній сайт, який являє собою усічену соціальну мережу за типом Facebook або ВКонтакте, яка дозволяє спілкуватися вчителям та учням, об'єднавшись навколо процесу навчання у школі. Є також можливість робити записи російською мовою.

2. Grockit: Grockit об'єднує учнів під час навчання, що проходить курсами на цьому великому соціальному сайті.

3. EduBlogs: EduBlogs пропонує надійне і безпечне місце для ведення блогів, як для себе, так і для всього вашого класу.

4. Skype: Skype може бути відмінним інструментом для підтримки зв'язку з іншими педагогами або навіть участі в нарадах у режимі онлайн. Більше того, він може допомогти вчителям співпрацювати з іншими класами, навіть в інших країнах.

5. Wikispaces: Wikispaces дозволяє вчителю поділитися онлайн зі своїми учнями уроками, медіа та іншими матеріалами, дати їм можливість об'єднатися один з одним для співпраці з метою побудови своїх власних освітніх Wiki на Wikispaces.

6. Pinterest: на Pinterest ви можете прикріпити практично будь-яке зображення, яке ви вважаєте цікавим і важливим для розміщення, багато вчителів використовують його як сховище розгорнутих планів уроків, проектів і різних надихаючих матеріалів.

7. Schoology: завдяки соціальному сайту Schoology освітяни можуть керувати заняттями, залучати до них учнів, обмінюватися контентом і спілкуватися з іншими вчителями.

8. Quora: незважаючи на те, що Quora може використовуватися для широкого спектру різних цілей, він слугує відмінним інструментом для педагогів. Його можна використовувати для співпраці і спілкування з іншими професіоналами даної сфери або для залучення школярів у дискусії після занять.

9. Ning: Ning дозволяє будь-якому користувачеві створювати персоналізовані соціальні мережі, які можна чудово використовувати як педагогам, так і учням.

10. OpenStudy: ви можете мотивувати школярів на спільну колективну роботу з вивчення навчального матеріалу, використовуючи соціальний сайт OpenStudy.

11. ePals: одним з найбільш незаперечних переваг Інтернету є можливість зв'язатися з ким завгодно і де завгодно. ePals цим якраз і займається, але орієнтується при цьому на учнів, допомагаючи їм вивчати мови і розуміти різні культури, що відрізняються від їхніх власних.

Безпосередньо навчання

Наступні освітні інструменти допоможуть вам зробити уроки захоплюючими, веселими і цікавими, а головне, більш ефективними.

12. Khan Academy: Khan Academy - багато вчителів використовують цю прекрасну колекцію матеріалів з математики, природничих наук, а також лекції з фінансів і всілякі вікторини, щоб доповнити свої навчальні матеріали.

13. MangaHigh: MangaHigh пропонує вчителям величезну кількість освітніх ресурсів на базі ігрового навчання з математики.

14. FunBrain: якщо ви шукаєте велику колекцію навчальних ігор, ви можете сміливо зупинитися на FunBrain. Тут вчителі можуть знайти для себе наочні захоплюючі і веселі посібники з математики і читання.

15. Educreations: Educreations - це дивовижний онлайн-інструмент для iPad, який дозволяє вчителям (або учням) створювати навчальне відео відповідно до заданої теми. Ідеальний варіант для навчання або демонстрації учнями своїх знань.

16. Animoto: Animoto дозволяє легко створювати відео-уроки або презентації для школи та обмінюватися ними з учнями.

17. Socrative: Socrative доступний для комп'ютерів, мобільних пристроїв і планшетів, це система учнівських відповідей за допомогою ігор та вправ, які можна проходити на будь-якому пристрої. Більше того, вчителі можуть легко відстежувати успіхи учнів і оцінювати їх.

18. Knewton: адаптоване навчання активно обговорюється в даний час і Knewton дозволяє кожному вчителю отримати до нього доступ і активно використовувати. Сайт персоналізує навчальний онлайн контент для кожного студента відповідно до його або її індивідуальних потреб.

19. Kerpoof: на Kerpoof учні можуть отримати незабутню творчу самореалізацію у процесі навчання, використовуючи ігри, інтерактивні заходи, інструменти малювання і багато іншого, що буде для них одночасно і захоплюючим, і пізнавальним.

20. StudySync: StudySync - це освітня платформа з повнофункціональним інструментарієм для викладання та навчання, включаючи цифрову бібліотеку, щотижневі публікації практичного призначення, онлайн-твори і експертні оцінки, базові завдання і мультимедійні уроки. Цей сайт може надати велику допомогу у проведенні шкільних уроків.

21. CarrotSticks: на сайті CarrotSticks вчителі можуть скористатися широким спектром навчальних ігор з математики, даючи школярам можливість попрактикуватися із задоволенням.

Планування уроку та інструментарій

Використовуючи наступні технічні інструменти, ви зможете об'єднати тематично важливі уроки і створення дивовижних і незабутніх учнівських проектів.

22. Teachers Pay Teachers: у вас є відмінні уроки, якими ви хотіли б поділитися? Шукаєте що додати до власного уроку? На сайті Teachers Pay Teachers ви можете зробити обидві речі: продати власні матеріали для проведення шкільного заняття, а також придбати високоякісні ресурси, запропоновані іншими вчителями.

23. Planboard: Planboard - цей дивовижний онлайн-інструмент створений спеціально для вчителів, з ним ви можете оцінити і упевнитися, наскільки добре організовані ваші уроки і наскільки правильно проходить ваш шкільний день.

24. Timetoast: Timetoast є досить-таки відмінним інструментом для учнівських проектів, що дозволяє їм створити зручний, інтерактивний графік реалізації проекту по хвилинах.

25. Capzles: на Capzles представлено безліч різних можливостей для проведення шкільного уроку, там неодмінно знайдеться додаток, що буде відповідати вашим потребам. Capzles дозволяє легко зібрати в одному місці різні мультимедіа, такі як фотографії, відео, документи і навіть пости у блогах, що робить його ідеальним для викладання, навчання або створення онлайн-проектів.

26. Prezi: хочете створити презентації, від яких ваші учні будуть у захваті? Скористайтеся таким онлайн-інструментом як Prezi, який дозволяє легко перетворити ваш урок у щось неймовірне, і навіть дозволяє співпрацювати з учителями.

27. Wordle: створюйте приголомшливі хмари слів за допомогою Wordle, вони стануть відмінним доповненням до уроків (будь-якої) мови.

28. QR-коди: QR-коди (або quick response codes, швидкі коди відповіді) у сфері освіти можна зустріти все частіше і частіше. Якщо ви хочете бути в тренді, вам знадобиться інструмент для створення і управління кодами - такий як Delivr, а також для читання кодів, як будь-який з тих, які перераховані на цьому сайті.

29. Quizlet: Quizlet полегшує педагогам процес створення навчальних посібників для школярів, особливо різних карток, які допомагають легко запам'ятати важливу інформацію.

30. MasteryConnect: наскільки успішність ваших учнів знаходиться у відповідності з державними та іншими базовими стандартами? MasterConnect дозволяє її легко відстежувати і аналізувати, як і інші особливості навчання школярів.

31. Google Docs: за допомогою (російськомовного) Google Docs педагоги разом з учнями та колегами можуть створювати і спільно використовувати документи, презентації, електронні таблиці, а також залишати відгуки та враження про створені учнями проекти.

32. YouTube: не всі школи дозволяють використовувати YouTube, але ж на сайті представлено безліч прекрасних навчальних матеріалів для занять у школі. Є навіть спеціальний освітній канал, орієнтований тільки на вчителів та учнів.

33. TED-Ed: TED є не тільки прекрасним сайтом для отримання натхнення, але також містить численне відео, яке структурується за темою і неодмінно стане корисним для навчання буквально всьому: починаючи з того, як працює болезаспокійливий засіб до шекспірівських сонетів.

34. Glogster: Glogster - це соціальний сервіс, який дозволяє комбінувати музику, фотографії, відео та багато іншого, що ви тільки побажаєте. Тобто дозволяє створювати мультимедійні постери, плакати тощо. Це відмінний спосіб для створення навчальних матеріалів і зручний інструмент для творчих проектів.

35. Creaza: хочете взяти із собою у ХХІ століття свої шкільні проекти? Creaza допоможе вам здійснити задумане, пропонуючи інструменти для мозкового штурму, створення мультфільмів, а також редагування аудіо та відеоматеріалів.

36. Mentor Mob: На Mentor Mob ви чи ваші учні можете створити навчальний плейлист, що є, по суті, колекцією високоякісних матеріалів, які ви можете використовувати для вивчення конкретної концепції.

Корисні інструменти

Наступні інструменти допоможуть вам залишатися на зв'язку, організовувати, а також нарощувати легкість побудови мультимедійних уроків і засобів навчання.

37. Evernote: ви можете збирати прекрасні ідеї, фотографії, записи або ще що-небудь цікаве на своєму акаунті Evernote (російськомовному), маючи доступ до нього у будь-якому місці. Це той інструмент, який ви повинні мати у себе при плануванні уроків.

38. Twitter: в освіті існує безліч способів використання Twitter. Вчителі можуть зв'язуватися з іншими педагогами, брати участь у чатах, ділитися своїми ідеями, або навіть використовувати Twitter під час уроків, щоб достукатися до учнів.

39. Google Education: Google пропонує цілий ряд цікавих ресурсів, що стосуються освітніх технологій для вчителів, в тому числі електронну пошту і сумісні з нею додатки, відео, плани уроків, професійний розвиток і навіть освітні гранти.

40. Dropbox: за допомогою простого безкоштовного (російськомовного) сервісу Dropbox легко зберігати, обмінюватися, і мати доступ до всілякої інформації з будь-якої точки світу.

41. Diigo: Diigo дозволяє використовувати Інтернет немов паперові матеріали, створюючи можливість під час читання щось підкреслити, виділити, зробити закладки, замітки або навіть прикріпити стікер.

42. Apple iPad: Apple iPad - це один з найбільш затребуваних, хоча і вартісних, високотехнологічних інструментів, які використовуються у проведенні сучасних шкільних уроків. Він став улюбленцем педагогів і школярів в багатьох країнах світу.

43. Aviary: Aviary являє собою набір інструментів, які дозволяють легко редагувати зображення, ефекти, зразки, музику та аудіо або ж створювати і змінювати скріни.

44. Jing: якщо ви навчаєте дітей, розповідаючи їм про технології, або про що-небудь інше, хороша програма скріншоту буде вам просто необхідна. Jing - це відмінний вибір, який дозволяє вчителям робити скріншоти у вигляді зображень, відео, редагувати їх і обмінюватися результатами.

45. Popplet: ви і ваші учні можете використовувати Popplet, щоб обговорювати важливі ідеї, створювати інтелектуальні карти, обмінюватися і співпрацювати.

46. Google Earth: Google Earth (російськомовний) може використовуватися як дивовижний і швидкий спосіб навчити учнів географії або розповісти про геологію, про те, що відбувається в будь-якій точці світу.

47. DonorsChoose: вам необхідно фінансування вашого шкільного проекту? Ви можете отримати його за допомогою сайту DonorsChoose, який з'єднує нужденних вчителів з охочими надати фінансову допомогу.

48. SlideShare: на SlideShare ви можете завантажити свої презентації, документи, відео та обмінюватися ними з учнями та колегами. І навіть більше, ви можете скористатися матеріалами, які виклали інші користувачі сайту.

49. LiveBinders: LiveBinders як технологічний інструмент дозволяє зібрати і систематизувати різні ресурси, а також надає інструменти для підключення та роботи інтерактивної дошки.

50. AudioBoo: за допомогою такого інструменту як AudioBoo, ви зможете записати і поділитися аудіо з вашими учнями.