четвер, 31 січня 2019 р.
Пам’ятні дати та ювілеї 2019 року
Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:
І. Відомих подій в Україні:
1000 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської Русі (1019);
875 років з часу створення Галицького (Крилоського) Євангелія – однієї з найдавніших книжних пам’яток Київської Русі (1144);
575 років з часу надання Магдебурзького права місту Житомиру (1444);
550 років з часу надання Магдебурзького права місту Бібрці (1469)
450 років з часу надання Магдебурзького права місту Яворову (1569);
400 років з часу виходу «Граматики» Мелетія Смотрицького – першого повного видання церковнослов’янської мови в українській редакції (1619);
400 років з часу заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря (1619);
360 років з часу Конотопської битви, в якій українське військо здобуло перемогу над російським (07–09.07.1659);
200 років з часу прем’єри п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» на сцені полтавського театру (1819);
200 років з часу заснування Інституту проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України (1819);
175 років з часу заснування «Інституту музики» Галицького музичного товариства (нині – Львівська Національна музична академія імені М. В. Лисенка) (1844);
100 років з часу створення Одеської кіностудії (1919);
100 років з часу заснування Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (1919);
100 років з часу утворення Національної заслуженої академічної капели України «Думка» (1919);
100 років з часу заснування Головної книжної палати у місті Києві (нині – державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» (січень 1919);
100 років з часу ухвалення Директорією УНР закону про вищий уряд Української автокефальної православної соборної церкви (01.01.1919);
100 років з дня проголошення у селі Ясіні на Закарпатті Гуцульської Республіки (08.01.1919);
100 років з дня ухвали Всенародними зборами у місті Хусті рішення про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки (21.01.1919);
100 років з дня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (22.01.1919);
100 років з часу створення Української Республіканської Капели і започаткування культурної дипломатії Української Народної Республіки (24.01.1919);
100 років з часу створення Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України (червень 1919);
100 років з часу Чортківської наступальної операції Української Галицької Армії («Чортківської офензиви») (07–28.06.1919);
100 років від початку походу об’єднаних армій УНР і ЗУНР на Київ та Одесу (11.08.1919);
100 років з часу заснування Житомирського державного університету імені Івана Франка (жовтень 1919);
100 років з часу прийняття «Урочистої обітниці Директорії, міністрів, урядовців і суддів та присяги військових на вірність Українській Народній Республіці» (14.10.1919);
100 років від початку Першого Зимового походу Армії УНР (06.12.1919);
90 років з часу проведення Першого Конгресу (Великого збору) українських націоналістів, на якому була створена Організація українських націоналістів (28.01–03.02.1929);
80 років з дня проголошення незалежності Карпатської України (15.03.1939);
75 років з часу бою Української Повстанської Армії під Гурбами (21–25.04.1944);
75 років з часу створення Української Головної Визвольної Ради (липень 1944);
75 років з дня заснування Національного транспортного університету у місті Києві (07.11.1944);
50 років з часу заснування Національного музею народної архітектури та побуту України у місті Києві (1969);
30 років з часу виходу з підпілля Української греко-католицької церкви в Україні (1989);
30 років з часу створення Товариства української мови імені Тараса Шевченка (нині – Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка (11–12.02.1989);
30 років з дня створення українського історико-просвітницького правозахисного доброчинного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса (нині – громадська організація «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса») (04.03.1989);
30 років з часу проведення установчого з’їзду, на якому була створена громадсько-політична організація «Народний рух України за перебудову» (08–10.09.1989);
30 років з часу проведення у місті Чернівцях першого фестивалю української сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» (17–24.09.1989);
25 років з часу заснування Національного університету «Острозька академія» (1994);
25 років з дня створення Українського центру культурних досліджень (17.06.1994);
5 років з днів звільнення міст Східної України від російської окупації: Лимана (04.06.2014), Маріуполя (13.06.2014), Слов’янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки (05.07.2014), Бахмута (06.07.2014), Торецька (21.07.2014), Авдіївки (30.07.2014), Красногорівки (01.08.2014), Мар’їнки (05.08.2014).
ІІ. Видатних особистостей:
240 років з часу народження Олександра Засядька (1779–1838), інженера- артилериста, конструктора бойових ракет;
1 січня – 110 років з дня народження Степана Бандери (1909–1959), провідного діяча та теоретика українського національно-визвольного руху, голови Проводу Організації українських націоналістів, політичного діяча;
6 січня – 80 років з дня народження Валерія Лобановського (1939–2002), тренера, футболіста;
7 січня – 130 років з дня народження Михайла Рудницького (1889–1975), літературознавця, літературного критика, перекладача, поета;
8 січня – 140 років з дня народження Степана Васильченка (справжнє ім’я та прізвище – Степан Панасенко) (1879–1932), письменника, журналіста, педагога;
9 січня – 160 років з дня народження Степана Смаль-Стоцького (1859–1938), вченого, філолога, громадського діяча;
11 січня – 90 років з дня народження Тетяни Черевченко (1929–2017), вченого в галузі ботаніки;
12 січня – 140 років з дня народження Володимира Сінклера (1879–1946), військового діяча, генерал-поручника Армії УНР;
12 січня – 110 років з дня народження Марії Примаченко (Приймаченко) (1909–1997), художниці, майстрині народного декоративного розпису;
12 січня – 90 років з дня народження Миколи Мащенка (1929–2013), кінорежисера, сценариста, письменника, народного артиста УРСР;
13 січня – 100 років з дня народження Любові Малої (1919–2003), лікаря-терапевта, науковця, Героя України;
17 січня – 150 років з дня народження Івана Труша (1869–1941), художника, мистецтвознавця, видавця;
23 січня – 170 років від дня народження Богдана Ханенка (1849–1917), археолога, мецената, колекціонера української старовини і творів мистецтва;
23 січня – 90 років з дня народження Філарета (1929) (в миру – Денисенко Михайло Антонович), православного церковного діяча, патріарха Української Православної Церкви Київського Патріархату;
24
січня – 140 років з дня народження Станіслава Людкевича (1879–1979),
композитора, музикознавця, фольклориста, педагога, народного артиста
СРСР;
27 січня – 180 років з дня народження Павла Чубинського (1839–1884), фольклориста, етнографа, поета, автора слів Державного Гімну України;
28 січня – 100 років з дня народження Олексія Корнієнка (1919–2003), драматурга та перекладача;
30 січня – 120 років з дня народження Володимира Горбового (1899– 1984), державного, громадського, політичного діяча, політв’язня радянського режиму;
13 лютого – 110 років з дня народження Віктора Іванова (1909–1981), кінорежисера, сценариста, письменника;
16 лютого – 190 років з дня народження Ісидора Шараневича (1829–1901), історика, археолога, педагога, дослідника Галичини та Волині;
16 лютого – 140 років з дня народження Василя Короліва-Старого (справжнє ім’я та прізвище – Василь Королів) (1879–1943), письменника, видавця, громадського діяча, члена ТУП та одного із засновників Української Центральної Ради;
18 лютого – 90 років з дня народження Віктора Зеленського (1929–2017), фізика, академіка АН УРСР;
20 лютого – 140 років з дня народження Василя Юр’єва (1879–1962), селекціонера, академіка АН УРСР;
20 лютого – 130 років з дня народження Лева (Левка) Ревуцького (1889–1977), композитора, педагога, мистецтвознавця, музичного і громадського діяча;
23 лютого – 140 років з дня народження Казимира Малевича (1879–1935), художника, теоретика мистецтва, педагога;
23 лютого – 100 років з дня народження Петра Федуна (псевдонім – Полтава) (1919–1951), військового та політичного діяча, члена ОУН та УПА;
28 лютого – 130 років з дня народження Павла Шандрука (1889–1979), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР;
3 березня – 100 років з дня народження Олексія Погорєлова (1919–2002) математика, академіка АН УРСР, академіка АН СРСР;
4 березня – 70 років з дня народження Володимира Івасюка (1949–1979), композитора, поета, основоположника української естрадної музики, Героя України;
15 березня – 170 років з дня народження Володимира Шухевича, (1849–1915), громадського діяча, етнографа, педагога, публіциста;
17 березня – 100 років від дня народження Олексія Коломійця, письменника, драматурга (1919–1994);
20 березня – 380 років з дня народження Івана Мазепи (1639–1709), гетьмана України, військового та політичного діяча, мецената;
20 березня – 130 років з дня народження Олександра Корнієвського (1889– 1988), бандуриста, майстра з виготовлення музичних інструментів;
24 березня – 150 років з дня народження Олени Кисілевської (1869–1956), громадської та політичної діячки, письменниці, перекладачки, активістки жіночого руху в Західній Україні;
6 квітня – 160 років з дня народження Миколи Левитського (1859–1936), громадського та державного діяча, публіциста, організатора кооперативного руху, публіциста;
7 квітня – 100 років з дня народження Омеляна Пріцака (1919–2006), історика, сходознавця, філолога, джерелознавця, засновника і директора Інституту українських студій Гарвардського університету;
8 квітня – 70 років з дня народження Василя Овсієнка (1949), громадського діяча, публіциста, члена Української Гельсінської Групи, політв’язня радянського режиму;
10 квітня – 130 років з дня народження Олександра Загродського (1889 – 1968), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР;
12 квітня – 140 років з дня народження Андрія Лівицького (1879–1954), громадського, політичного, державного діяча, правника;
19 квітня – 100 років з дня народження Олександра Сегаля (1919–2010), хореографа, головного балетмейстера Київського театру оперети;
7 травня – 130 років з дня народження Миколи Омелюсика (псевдонім – Поліщук) (1889–1970), військового діяча;
13 травня – 170 років з дня народження Панаса Мирного
(справжнє ім’я та прізвище – Панас Рудченко) (1849–1920),
письменника, драматурга, громадського діяча;
20 травня – 140 років з дня народження Бориса Мартоса (1879–1977), державного, громадського, політичного діяча, вченого, економіста;
21 травня – 90 років з дня народження Еммануїла Миська (1929–2000); скульптора, художника;
22 травня – 140 років з дня народження Симона Петлюри (1879–1926), Голови Директорії Української Народної Республіки, державного, військового та політичного діяча, журналіста, літературного і театрального критика;
22 травня – 140 років з дня народження Федора Кричевського (1879– 1947), живописця, педагога;
27 травня – 160 років з дня народження Панаса Саксаганського (справжнє ім’я та прізвище – Панас Тобілевич) (1859–1940), актора, режисера, драматурга;
27 травня – 90 років з дня народження Романа Іваничука (1929–2016), письменника, педагога, Героя України;
31 травня – 100 років з дня народження Леоніда Махновця (1919–1993), літературознавця, історика, археолога, перекладача, бібліографа;
6 червня – 130 років з дня народження Ігоря Сікорського (1889–1972), авіаконструктора;
21 червня – 150 років з дня народження Федора Матушевського (1869–1919), публіциста, дипломата, громадського та політичного діяча;
7 липня – 100 років з дня народження Дмитра Вітовського (1919–1947), військового діяча;
9 липня – 110 років з дня народження Петра Олійника (псевдонім – Еней) (1909–1946), військового діяча, полковника УПА;
17 липня – 170 років з дня народження Олени Пчілки (справжнє ім’я та прізвище – Ольга Косач) (1849–1930), письменниці, перекладачки, громадської діячки, фольклориста, етнографа;
25 липня – 150 років з дня народження Михайла Косача (1869–1903), письменника, фольклориста, вченого-метеоролога;
5 серпня – 120 років з дня народження Бориса Антоненка-Давидовича (1899–1984), письменника, публіциста, мовознавця, політв’язня радянського режиму;
7 серпня – 200 років з дня народження Пантелеймона Куліша (1819– 1897), письменника, перекладача, фольклориста, історика, громадського діяча;
8 серпня – 100 років з дня народження Бориса Вєркіна (1919–1990), фізика, вченого, академіка АН УРСР;
11 серпня – 130 років з дня народження Олександра Шульгина (1889– 1960), державного, громадського, культурного та наукового діяча, дипломата;
15 серпня – 200 років з дня народження Григорія Галагана (1819–1888), громадського діяча, мецената;
20 серпня – 120 років з дня народження Олександра Саєнка (1899–1985), митця–декоратора, художника;
21 серпня – 110 років з дня народження Миколи Боголюбова (1909–1992), вченого, фізика-теоретика і математика, академіка АН УРСР та АН СРСР;
29 серпня – 150 років з дня народження Мирона Тарнавського (1869– 1938), військового діяча, головнокомандувача Української Галицької армії;
1 вересня – 130 років з дня народження Ольги Басараб (1889–1924), громадської та політичної діячки, підпільниці;
9 вересня – 250 років з дня народження Івана Котляревського (1769–1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури;
18 вересня – 90 років з дня народження Алли Горської (1929–1970), художниці, учасниці правозахисного руху;
20 вересня – 90 років з дня народження Івана Світличного (1929–1992), літературознавця, мовознавця, поета, перекладача, політв’язня радянського режиму;
5 жовтня – 110 років з дня народження Богдана-Ігоря Антонича (1909–1937), поета, прозаїка, перекладача;
10 жовтня – 130 років з дня народження Михайла Драй-Хмари (1889–1939), поета, літературознавця, репресованого;
16 жовтня – 80 років з дня народження Миколи Холодного (1939–2006) поета, літературознавця, публіциста, перекладача;
19 жовтня – 140 років з дня народження Миколи Порша (1879–1944), політичного діяча, економіста, члена Української Центральної Ради;
26 жовтня – 200 років з дня народження Миколи Терещенка (1819–1903), громадського діяча, підприємця, мецената;
27 жовтня – 100 років з дня народження Івана Лисяка-Рудницького (1919–1984), історика, політолога, публіциста;
29 жовтня – 110 років з дня народження Івана Климіва (псевдонім – Легенда) (1909–1942), політичного діяча, члена ОУН;
10 листопада – 140 років з дня народження Якова Рощепія (1879–1958), винахідника, конструктора;
11 листопада – 130 років з дня народження Остапа Вишні (справжнє ім’я та прізвище – Павло Губенко) (1889–1956), письменника-сатирика, гумориста, перекладача;
11 листопада – 100 років від дня народження Ольги Кусенко (1919–1997), актриси театру і кіно, педагога, громадської діячки;
12 листопада – 90 років з дня народження Зеновія Красівського (1929–1991), поета, політв’язня радянського режиму;
14 листопада – 160 років з дня народження Василя Таїрова (1859–1938), вченого, фахівця з виноградарства та виноробства;
17 листопада – 150 років з дня народження Климентія Шептицького (1869–1951), церковного та громадського діяча, політв’язня радянського режиму;
18 листопада – 160 років з дня народження Костя Левицького (1859–1941), державного та громадського діяча, першого голови уряду ЗУНР;
23 листопада – 120 років від дня народження Григорія Костюка (1899–1982), психолога, педагога;
27 листопада – 140 років з дня народження Григорія Чупринки (1879–1921), поета, літературного критика, учасника антибільшовицького повстанського руху;
29 листопада – 120 років з дня народження Григорія Косинки (справжнє ім’я та прізвище – Григорій Стрілець) (1899–1934), письменника, перекладача;
2 грудня – 150 років з дня народження Олександра Ющенка (1869–1936) вченого, психіатра, педагога, громадського діяча, дійсного члена АН УРСР;
6 грудня – 120 років з дня народження Олександра Оглоблина (1899–1992), історика, архівіста, президента Української вільної академії наук у США;
19 грудня – 100 років з дня народження Миколи Лукаша (1919–1988), поета, перекладача, лінгвіста, літературознавця;
21 грудня – 130 років з дня народження Стефана Таранушенка (1889–1976), мистецтвознавця, музейника, дослідника української архітектури;
23 грудня – 90 років з дня народження Володимира Шевченка (1929–1987), режисера-документаліста, кінооператора;
29 грудня – 130 років з дня народження Костянтина Калініна (1889–1938), авіаконструктора.
III. Днів пам’яті:
80-ті роковини початку Другої світової війни (01.09.1939);
75-ті роковини депортації кримських татар та інших народів Криму (18.05.1944);
75 років від початку переселення та депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя (вересень 1944, день пам’яті – 10.09.2019).
ІV. Відомих подій світової історії:
30 років з часу падіння комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи (09.11.1989).
І. Відомих подій в Україні:
1000 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської Русі (1019);
875 років з часу створення Галицького (Крилоського) Євангелія – однієї з найдавніших книжних пам’яток Київської Русі (1144);
575 років з часу надання Магдебурзького права місту Житомиру (1444);
550 років з часу надання Магдебурзького права місту Бібрці (1469)
450 років з часу надання Магдебурзького права місту Яворову (1569);
400 років з часу виходу «Граматики» Мелетія Смотрицького – першого повного видання церковнослов’янської мови в українській редакції (1619);
400 років з часу заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря (1619);
360 років з часу Конотопської битви, в якій українське військо здобуло перемогу над російським (07–09.07.1659);
200 років з часу прем’єри п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» на сцені полтавського театру (1819);
200 років з часу заснування Інституту проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України (1819);
175 років з часу заснування «Інституту музики» Галицького музичного товариства (нині – Львівська Національна музична академія імені М. В. Лисенка) (1844);
100 років з часу створення Одеської кіностудії (1919);
100 років з часу заснування Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (1919);
100 років з часу утворення Національної заслуженої академічної капели України «Думка» (1919);
100 років з часу заснування Головної книжної палати у місті Києві (нині – державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» (січень 1919);
100 років з часу ухвалення Директорією УНР закону про вищий уряд Української автокефальної православної соборної церкви (01.01.1919);
100 років з дня проголошення у селі Ясіні на Закарпатті Гуцульської Республіки (08.01.1919);
100 років з дня ухвали Всенародними зборами у місті Хусті рішення про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки (21.01.1919);
100 років з дня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (22.01.1919);
100 років з часу створення Української Республіканської Капели і започаткування культурної дипломатії Української Народної Республіки (24.01.1919);
100 років з часу створення Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України (червень 1919);
100 років з часу Чортківської наступальної операції Української Галицької Армії («Чортківської офензиви») (07–28.06.1919);
100 років від початку походу об’єднаних армій УНР і ЗУНР на Київ та Одесу (11.08.1919);
100 років з часу заснування Житомирського державного університету імені Івана Франка (жовтень 1919);
100 років з часу прийняття «Урочистої обітниці Директорії, міністрів, урядовців і суддів та присяги військових на вірність Українській Народній Республіці» (14.10.1919);
100 років від початку Першого Зимового походу Армії УНР (06.12.1919);
90 років з часу проведення Першого Конгресу (Великого збору) українських націоналістів, на якому була створена Організація українських націоналістів (28.01–03.02.1929);
80 років з дня проголошення незалежності Карпатської України (15.03.1939);
75 років з часу бою Української Повстанської Армії під Гурбами (21–25.04.1944);
75 років з часу створення Української Головної Визвольної Ради (липень 1944);
75 років з дня заснування Національного транспортного університету у місті Києві (07.11.1944);
50 років з часу заснування Національного музею народної архітектури та побуту України у місті Києві (1969);
30 років з часу виходу з підпілля Української греко-католицької церкви в Україні (1989);
30 років з часу створення Товариства української мови імені Тараса Шевченка (нині – Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка (11–12.02.1989);
30 років з дня створення українського історико-просвітницького правозахисного доброчинного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса (нині – громадська організація «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса») (04.03.1989);
30 років з часу проведення установчого з’їзду, на якому була створена громадсько-політична організація «Народний рух України за перебудову» (08–10.09.1989);
30 років з часу проведення у місті Чернівцях першого фестивалю української сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» (17–24.09.1989);
25 років з часу заснування Національного університету «Острозька академія» (1994);
5 років з днів звільнення міст Східної України від російської окупації: Лимана (04.06.2014), Маріуполя (13.06.2014), Слов’янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки (05.07.2014), Бахмута (06.07.2014), Торецька (21.07.2014), Авдіївки (30.07.2014), Красногорівки (01.08.2014), Мар’їнки (05.08.2014).
ІІ. Видатних особистостей:
240 років з часу народження Олександра Засядька (1779–1838), інженера- артилериста, конструктора бойових ракет;
1 січня – 110 років з дня народження Степана Бандери (1909–1959), провідного діяча та теоретика українського національно-визвольного руху, голови Проводу Організації українських націоналістів, політичного діяча;
6 січня – 80 років з дня народження Валерія Лобановського (1939–2002), тренера, футболіста;
7 січня – 130 років з дня народження Михайла Рудницького (1889–1975), літературознавця, літературного критика, перекладача, поета;
8 січня – 140 років з дня народження Степана Васильченка (справжнє ім’я та прізвище – Степан Панасенко) (1879–1932), письменника, журналіста, педагога;
9 січня – 160 років з дня народження Степана Смаль-Стоцького (1859–1938), вченого, філолога, громадського діяча;
11 січня – 90 років з дня народження Тетяни Черевченко (1929–2017), вченого в галузі ботаніки;
12 січня – 140 років з дня народження Володимира Сінклера (1879–1946), військового діяча, генерал-поручника Армії УНР;
12 січня – 110 років з дня народження Марії Примаченко (Приймаченко) (1909–1997), художниці, майстрині народного декоративного розпису;
12 січня – 90 років з дня народження Миколи Мащенка (1929–2013), кінорежисера, сценариста, письменника, народного артиста УРСР;
13 січня – 100 років з дня народження Любові Малої (1919–2003), лікаря-терапевта, науковця, Героя України;
17 січня – 150 років з дня народження Івана Труша (1869–1941), художника, мистецтвознавця, видавця;
23 січня – 170 років від дня народження Богдана Ханенка (1849–1917), археолога, мецената, колекціонера української старовини і творів мистецтва;
23 січня – 90 років з дня народження Філарета (1929) (в миру – Денисенко Михайло Антонович), православного церковного діяча, патріарха Української Православної Церкви Київського Патріархату;
27 січня – 180 років з дня народження Павла Чубинського (1839–1884), фольклориста, етнографа, поета, автора слів Державного Гімну України;
28 січня – 100 років з дня народження Олексія Корнієнка (1919–2003), драматурга та перекладача;
30 січня – 120 років з дня народження Володимира Горбового (1899– 1984), державного, громадського, політичного діяча, політв’язня радянського режиму;
13 лютого – 110 років з дня народження Віктора Іванова (1909–1981), кінорежисера, сценариста, письменника;
16 лютого – 190 років з дня народження Ісидора Шараневича (1829–1901), історика, археолога, педагога, дослідника Галичини та Волині;
16 лютого – 140 років з дня народження Василя Короліва-Старого (справжнє ім’я та прізвище – Василь Королів) (1879–1943), письменника, видавця, громадського діяча, члена ТУП та одного із засновників Української Центральної Ради;
18 лютого – 90 років з дня народження Віктора Зеленського (1929–2017), фізика, академіка АН УРСР;
20 лютого – 140 років з дня народження Василя Юр’єва (1879–1962), селекціонера, академіка АН УРСР;
20 лютого – 130 років з дня народження Лева (Левка) Ревуцького (1889–1977), композитора, педагога, мистецтвознавця, музичного і громадського діяча;
23 лютого – 140 років з дня народження Казимира Малевича (1879–1935), художника, теоретика мистецтва, педагога;
23 лютого – 100 років з дня народження Петра Федуна (псевдонім – Полтава) (1919–1951), військового та політичного діяча, члена ОУН та УПА;
28 лютого – 130 років з дня народження Павла Шандрука (1889–1979), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР;
3 березня – 100 років з дня народження Олексія Погорєлова (1919–2002) математика, академіка АН УРСР, академіка АН СРСР;
4 березня – 70 років з дня народження Володимира Івасюка (1949–1979), композитора, поета, основоположника української естрадної музики, Героя України;
15 березня – 170 років з дня народження Володимира Шухевича, (1849–1915), громадського діяча, етнографа, педагога, публіциста;
17 березня – 100 років від дня народження Олексія Коломійця, письменника, драматурга (1919–1994);
20 березня – 380 років з дня народження Івана Мазепи (1639–1709), гетьмана України, військового та політичного діяча, мецената;
20 березня – 130 років з дня народження Олександра Корнієвського (1889– 1988), бандуриста, майстра з виготовлення музичних інструментів;
24 березня – 150 років з дня народження Олени Кисілевської (1869–1956), громадської та політичної діячки, письменниці, перекладачки, активістки жіночого руху в Західній Україні;
6 квітня – 160 років з дня народження Миколи Левитського (1859–1936), громадського та державного діяча, публіциста, організатора кооперативного руху, публіциста;
7 квітня – 100 років з дня народження Омеляна Пріцака (1919–2006), історика, сходознавця, філолога, джерелознавця, засновника і директора Інституту українських студій Гарвардського університету;
8 квітня – 70 років з дня народження Василя Овсієнка (1949), громадського діяча, публіциста, члена Української Гельсінської Групи, політв’язня радянського режиму;
10 квітня – 130 років з дня народження Олександра Загродського (1889 – 1968), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР;
12 квітня – 140 років з дня народження Андрія Лівицького (1879–1954), громадського, політичного, державного діяча, правника;
19 квітня – 100 років з дня народження Олександра Сегаля (1919–2010), хореографа, головного балетмейстера Київського театру оперети;
7 травня – 130 років з дня народження Миколи Омелюсика (псевдонім – Поліщук) (1889–1970), військового діяча;
13 травня – 170 років з дня народження Панаса Мирного
(справжнє ім’я та прізвище – Панас Рудченко) (1849–1920),
письменника, драматурга, громадського діяча;
20 травня – 140 років з дня народження Бориса Мартоса (1879–1977), державного, громадського, політичного діяча, вченого, економіста;
21 травня – 90 років з дня народження Еммануїла Миська (1929–2000); скульптора, художника;
22 травня – 140 років з дня народження Симона Петлюри (1879–1926), Голови Директорії Української Народної Республіки, державного, військового та політичного діяча, журналіста, літературного і театрального критика;
22 травня – 140 років з дня народження Федора Кричевського (1879– 1947), живописця, педагога;
27 травня – 160 років з дня народження Панаса Саксаганського (справжнє ім’я та прізвище – Панас Тобілевич) (1859–1940), актора, режисера, драматурга;
27 травня – 90 років з дня народження Романа Іваничука (1929–2016), письменника, педагога, Героя України;
31 травня – 100 років з дня народження Леоніда Махновця (1919–1993), літературознавця, історика, археолога, перекладача, бібліографа;
6 червня – 130 років з дня народження Ігоря Сікорського (1889–1972), авіаконструктора;
21 червня – 150 років з дня народження Федора Матушевського (1869–1919), публіциста, дипломата, громадського та політичного діяча;
7 липня – 100 років з дня народження Дмитра Вітовського (1919–1947), військового діяча;
9 липня – 110 років з дня народження Петра Олійника (псевдонім – Еней) (1909–1946), військового діяча, полковника УПА;
17 липня – 170 років з дня народження Олени Пчілки (справжнє ім’я та прізвище – Ольга Косач) (1849–1930), письменниці, перекладачки, громадської діячки, фольклориста, етнографа;
25 липня – 150 років з дня народження Михайла Косача (1869–1903), письменника, фольклориста, вченого-метеоролога;
5 серпня – 120 років з дня народження Бориса Антоненка-Давидовича (1899–1984), письменника, публіциста, мовознавця, політв’язня радянського режиму;
7 серпня – 200 років з дня народження Пантелеймона Куліша (1819– 1897), письменника, перекладача, фольклориста, історика, громадського діяча;
8 серпня – 100 років з дня народження Бориса Вєркіна (1919–1990), фізика, вченого, академіка АН УРСР;
11 серпня – 130 років з дня народження Олександра Шульгина (1889– 1960), державного, громадського, культурного та наукового діяча, дипломата;
15 серпня – 200 років з дня народження Григорія Галагана (1819–1888), громадського діяча, мецената;
20 серпня – 120 років з дня народження Олександра Саєнка (1899–1985), митця–декоратора, художника;
21 серпня – 110 років з дня народження Миколи Боголюбова (1909–1992), вченого, фізика-теоретика і математика, академіка АН УРСР та АН СРСР;
29 серпня – 150 років з дня народження Мирона Тарнавського (1869– 1938), військового діяча, головнокомандувача Української Галицької армії;
1 вересня – 130 років з дня народження Ольги Басараб (1889–1924), громадської та політичної діячки, підпільниці;
9 вересня – 250 років з дня народження Івана Котляревського (1769–1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури;
18 вересня – 90 років з дня народження Алли Горської (1929–1970), художниці, учасниці правозахисного руху;
20 вересня – 90 років з дня народження Івана Світличного (1929–1992), літературознавця, мовознавця, поета, перекладача, політв’язня радянського режиму;
5 жовтня – 110 років з дня народження Богдана-Ігоря Антонича (1909–1937), поета, прозаїка, перекладача;
10 жовтня – 130 років з дня народження Михайла Драй-Хмари (1889–1939), поета, літературознавця, репресованого;
16 жовтня – 80 років з дня народження Миколи Холодного (1939–2006) поета, літературознавця, публіциста, перекладача;
19 жовтня – 140 років з дня народження Миколи Порша (1879–1944), політичного діяча, економіста, члена Української Центральної Ради;
26 жовтня – 200 років з дня народження Миколи Терещенка (1819–1903), громадського діяча, підприємця, мецената;
27 жовтня – 100 років з дня народження Івана Лисяка-Рудницького (1919–1984), історика, політолога, публіциста;
29 жовтня – 110 років з дня народження Івана Климіва (псевдонім – Легенда) (1909–1942), політичного діяча, члена ОУН;
10 листопада – 140 років з дня народження Якова Рощепія (1879–1958), винахідника, конструктора;
11 листопада – 130 років з дня народження Остапа Вишні (справжнє ім’я та прізвище – Павло Губенко) (1889–1956), письменника-сатирика, гумориста, перекладача;
11 листопада – 100 років від дня народження Ольги Кусенко (1919–1997), актриси театру і кіно, педагога, громадської діячки;
12 листопада – 90 років з дня народження Зеновія Красівського (1929–1991), поета, політв’язня радянського режиму;
14 листопада – 160 років з дня народження Василя Таїрова (1859–1938), вченого, фахівця з виноградарства та виноробства;
17 листопада – 150 років з дня народження Климентія Шептицького (1869–1951), церковного та громадського діяча, політв’язня радянського режиму;
18 листопада – 160 років з дня народження Костя Левицького (1859–1941), державного та громадського діяча, першого голови уряду ЗУНР;
23 листопада – 120 років від дня народження Григорія Костюка (1899–1982), психолога, педагога;
27 листопада – 140 років з дня народження Григорія Чупринки (1879–1921), поета, літературного критика, учасника антибільшовицького повстанського руху;
29 листопада – 120 років з дня народження Григорія Косинки (справжнє ім’я та прізвище – Григорій Стрілець) (1899–1934), письменника, перекладача;
2 грудня – 150 років з дня народження Олександра Ющенка (1869–1936) вченого, психіатра, педагога, громадського діяча, дійсного члена АН УРСР;
6 грудня – 120 років з дня народження Олександра Оглоблина (1899–1992), історика, архівіста, президента Української вільної академії наук у США;
19 грудня – 100 років з дня народження Миколи Лукаша (1919–1988), поета, перекладача, лінгвіста, літературознавця;
21 грудня – 130 років з дня народження Стефана Таранушенка (1889–1976), мистецтвознавця, музейника, дослідника української архітектури;
23 грудня – 90 років з дня народження Володимира Шевченка (1929–1987), режисера-документаліста, кінооператора;
29 грудня – 130 років з дня народження Костянтина Калініна (1889–1938), авіаконструктора.
III. Днів пам’яті:
80-ті роковини початку Другої світової війни (01.09.1939);
75-ті роковини депортації кримських татар та інших народів Криму (18.05.1944);
75 років від початку переселення та депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя (вересень 1944, день пам’яті – 10.09.2019).
ІV. Відомих подій світової історії:
30 років з часу падіння комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи (09.11.1989).
Три креативні способи інтеграції онлайн-сервісів в урок
Намалювати 3D-модель піраміди, розробити ментальну карту про
Універсали Центральної Ради чи створити Фейсбук-сторінку літературного
героя – ці та інші варіанти застосування онлайн-сервісів допомагають
подати навчальний матеріал у цікавому форматі, а також формують в учнів
критичне мислення. Розповідаємо про кілька ідей, як онлайн-інструменти
можна змістовно вплести в уроки з різних предметів.
У жовтні-листопаді 2018 року тривав конкурс серед учителів на найкраще застосування онлайн-інструментів, організований Українським інститутом медіа та комунікації. У ньому взяли участь 165 вчителів із 70 міст та сіл України. Учасники наводили приклади інтеграції зі свого досвіду та описували навчальні ситуації, в яких вони використовують онлайн-сервіси. Як виявилось, найпопулярнішими ресурсами серед педагогів, які взяли участь у конкурсі, є:
Журі обрало п’ять найкращих робіт (список переможців тут), віддаючи перевагу тим варіантам, де запропонована вдала інтеграція у зміст навчального матеріалу та розвиток критичного сприйняття інформації. Ці учасники одержать призи та сертифікати, а в школу вчительки-переможниці завітала експертка з нових медіа Марія Жданова з майстер-класом для учнів (вона створила із ними онлайн-проект).
Пропонуємо кілька прикладів завдань від переможців конкурсу.
У 10 класі пані Наталя організувала для учнів квест “Невідоме про відомих”. Команди учнів працювали з ім’ям одного з видатних діячів українського національно-визвольного руху. Як результат роботи вони повинні були створити картинку-мотиватор (через спеціальний сервіс), онлайн-карту з мітками за допомогою Google-maps, коротку замітку в газету (наприклад, в уявні більшовицьку та польську), скласти запитання для інтерв’ю та добірку зображень для кліпу з відомої пісні (яка б асоціювалась із цим діячем).
Вчителька робила заготовки до окремих завдань, використовуючи можливості спільної роботи у хмарних сервісах Google, або давала учням необхідні посилання чи готові завдання (наприклад QR-коди, які треба було відсканувати). Повністю всі завдання квесту та деякі роботи учнів можна побачити тут.
Під час вивчення іншої теми – “Універсали Центральної Ради” – учні за допомогою Mindmeister складали ментальні карти про причини, зміст та наслідки універсалів. Результат роботи є тут. Також вони складали сенкани до поняття “І або ІІ Универсал” та розміщували свої варіанти на онлайн-дошці за цим посиланням.
Або ж, застосовуючи зворотний пошук зображень Google, визначали, хто зайвий у портретній галереї діячів Української революції (пропонується 6 портретів, треба віднайти зайву людину). Повний конспект уроку про Універсали є тут.
Заповнюючи сторінку, каже пані Інна, діти висловлюють власне ставлення до письменника, знаходять цікаву інформацію, сперечаються, приходять до спільного висновку. Також створюють такі сторінки для характеристики образів твору: потрібно не тільки розповісти про героя, а висловити особисте ставлення до нього, проаналізувати вчинки персонажа.
Онлайн-дошку Linoit вчителька використовує для організації спільної роботи, генерування ідей та обміну інформацією. Наприклад, на уроці позакласного читання в 9 класі за “Джейн Ейр” Шарлоти Бронте учні об’єдналися в групи, кожна отримала завдання: використовуючи стікери на онлайн-дошці, відповісти “Що я зрозумів, прочитавши твір” і “Читаючи твір, я відчуваю…”. Потім, перейшовши за посиланням на гугл-презентацію, діти створювали слайд спільної презентації, попередньо опрацювавши матеріал за змістом роману.
Під час вивчення творчості китайського поета Ду Фу пані Сорока запропонувала учням ознайомитись із біографією письменникам з електронної книжки, яку підготувала учениця в сервісі Ourboox.
Інна Сорока також заохочує дітей створювати плейкасти, мультимедійні листівки та презентації у сервісі Prezi - для висловлення вражень від прочитаного твору.
Урок відбувався як веб-квест, створений на сайті Google. Учні протягом всього часу працювали онлайн, об’єднавшись у групи. Для своєї віртуальної подорожі вони отримали карту, за допомогою якої відвідали чотири “печери”:
Світлана Попель розповіла про ще один приклад застосування інформаційних технологій – під час тріарного інтегрованого онлайн-уроку.
Тріарний урок – побудований на основі міжпредметних зв’язків із метою інтеграції знань із кількох навчальних предметів; проводять спільно три вчителі за умови спільного використання ІКТ.
Учитель історії запропонував обрати тему “Історія олімпійських ігор”. Учитель математики визначився з дотичною темою – “Розв’язування вправ на використання властивостей множення раціональних чисел”. А учитель англійської мови повідомила, що учні обговорюватимуть запропоновані теми англійською мовою. Отже, тема тріарного уроку – “Історія виникнення олімпійських ігор. Розв’язування вправ на використання властивостей множення раціональних чисел”.
Математична частина уроку відбувалась в онлайн-трансляції з Вишнівчицької школи. Спершу учні отримали шаблони із критеріями для самооцінювання. Потім відбулася інтелектуальна розминка за допомогою гугл-презентації, після чого учні в парах розв’язували інтерактивний пазл — у відеокліпі Піфагор продиктував учням задачу, яку вони мали розв’язати.
Відтак учні об’єдналися в п’ять груп, кожна з яких узяла участь у “математичному п’ятиборстві”, розв’язуючи задачі з “олімпійським” змістом. У кожної групи була своя задача. Після розв’язання задач групи звітували про результати своєї роботи і занесли їх у спільну таблицю Google.
Завершивши оцінювання математичної частини уроку, учні “опинилися” у Відкритій школі ІКТ на платформі Moodle з усіма завантаженими файлами, що використовувалися під час уроку, для проходження підсумкового спільного “Олімпійського” тестового завдання. Повністю схема уроку тут.
Конкурс “Ефективне застосування онлайн-інструментів на уроці” відбувся за підтримки WEASA 2018 Small Grants Program, що імплементується Коледжем Європи у Натоліні в рамках проекту WEASA
У жовтні-листопаді 2018 року тривав конкурс серед учителів на найкраще застосування онлайн-інструментів, організований Українським інститутом медіа та комунікації. У ньому взяли участь 165 вчителів із 70 міст та сіл України. Учасники наводили приклади інтеграції зі свого досвіду та описували навчальні ситуації, в яких вони використовують онлайн-сервіси. Як виявилось, найпопулярнішими ресурсами серед педагогів, які взяли участь у конкурсі, є:
- LearningApps – сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи;
- Сервіси Google: карти, презентації, Google Sites, додаток Google Arts & Culture тощо;
- інтерактивні дошки Padlet, Linoit;
- Kahoot – сервіс для створення інтерактивних навчальних вправ;
- Генератори QR-кодів (Plickers, qrcoder.ru);
- Wordart, Wordle – сервіси для створення хмаринок слів;
- Geogebra – для викладання математики;
- YouTube – для перегляду роликів за темою уроку та завантаження створених учнями робіт.
Журі обрало п’ять найкращих робіт (список переможців тут), віддаючи перевагу тим варіантам, де запропонована вдала інтеграція у зміст навчального матеріалу та розвиток критичного сприйняття інформації. Ці учасники одержать призи та сертифікати, а в школу вчительки-переможниці завітала експертка з нових медіа Марія Жданова з майстер-класом для учнів (вона створила із ними онлайн-проект).
Пропонуємо кілька прикладів завдань від переможців конкурсу.
Історія України
Наталя Понежа з міста Першотравенськ, яка посіла перше місце, переконана: уроки історії мають широке поле для застосування онлайн-інструментів. Сервіси допомагають працювати із різними історичними джерелами (зокрема й медіатекстами), вчитися візуалізовувати інформацію, створювати медіапродукти та формувати власний погляд на неоднозначні сторінки української і всесвітньої історії.У 10 класі пані Наталя організувала для учнів квест “Невідоме про відомих”. Команди учнів працювали з ім’ям одного з видатних діячів українського національно-визвольного руху. Як результат роботи вони повинні були створити картинку-мотиватор (через спеціальний сервіс), онлайн-карту з мітками за допомогою Google-maps, коротку замітку в газету (наприклад, в уявні більшовицьку та польську), скласти запитання для інтерв’ю та добірку зображень для кліпу з відомої пісні (яка б асоціювалась із цим діячем).
Вчителька робила заготовки до окремих завдань, використовуючи можливості спільної роботи у хмарних сервісах Google, або давала учням необхідні посилання чи готові завдання (наприклад QR-коди, які треба було відсканувати). Повністю всі завдання квесту та деякі роботи учнів можна побачити тут.
Під час вивчення іншої теми – “Універсали Центральної Ради” – учні за допомогою Mindmeister складали ментальні карти про причини, зміст та наслідки універсалів. Результат роботи є тут. Також вони складали сенкани до поняття “І або ІІ Универсал” та розміщували свої варіанти на онлайн-дошці за цим посиланням.
Або ж, застосовуючи зворотний пошук зображень Google, визначали, хто зайвий у портретній галереї діячів Української революції (пропонується 6 портретів, треба віднайти зайву людину). Повний конспект уроку про Універсали є тут.
Зарубіжна література
“Останнім часом на уроках зарубіжної літератури я стала використовувати такий вид роботи, як створення Фейсбук-сторінки письменника чи літературного героя, – розповідає Інна Сорока з Сум, яка посіла четверте місце. – Опрацювавши вдома біографію письменника, на уроці діти заповнюють уявну сторінку, акцентуючи увагу на тому, що цікавило письменника, з ким він дружив, чим захоплювався, що було найбільшою перемогою чи поразкою у житті. Моя мета - щоб учні зрозуміли, що письменник - насамперед людина”.Заповнюючи сторінку, каже пані Інна, діти висловлюють власне ставлення до письменника, знаходять цікаву інформацію, сперечаються, приходять до спільного висновку. Також створюють такі сторінки для характеристики образів твору: потрібно не тільки розповісти про героя, а висловити особисте ставлення до нього, проаналізувати вчинки персонажа.
Онлайн-дошку Linoit вчителька використовує для організації спільної роботи, генерування ідей та обміну інформацією. Наприклад, на уроці позакласного читання в 9 класі за “Джейн Ейр” Шарлоти Бронте учні об’єдналися в групи, кожна отримала завдання: використовуючи стікери на онлайн-дошці, відповісти “Що я зрозумів, прочитавши твір” і “Читаючи твір, я відчуваю…”. Потім, перейшовши за посиланням на гугл-презентацію, діти створювали слайд спільної презентації, попередньо опрацювавши матеріал за змістом роману.
Під час вивчення творчості китайського поета Ду Фу пані Сорока запропонувала учням ознайомитись із біографією письменникам з електронної книжки, яку підготувала учениця в сервісі Ourboox.
Інна Сорока також заохочує дітей створювати плейкасти, мультимедійні листівки та презентації у сервісі Prezi - для висловлення вражень від прочитаного твору.
Геометрія
Світлана Попель із села Вишнівчик Тернопільської області, яка посіла третє місце в конкурсі, зазначає: “Онлайн-інструменти роблять урок цікавим, видовищним, є багато можливостей сприяти активному засвоєнню знань, легко впроваджувати рольові ігри та елементи геймифікації, комфортні умови для групового та індивідуального навчання”. Вона навела приклад розробки уроку на тему “Піраміда”.Урок відбувався як веб-квест, створений на сайті Google. Учні протягом всього часу працювали онлайн, об’єднавшись у групи. Для своєї віртуальної подорожі вони отримали карту, за допомогою якої відвідали чотири “печери”:
- теоретичну, де мали змогу вивчати новий матеріал в ігровій ситуації, створеній за допомогою LearningApps.org;
- електронну бібліотеку – для пошуку потрібних знань (тут також розміщена інформація з кібербезпеки);
- експериментальну, де за допомогою вчительської інструкції навчилися створювати 3D- модель п-кутної піраміди d сервісі GeoGebra;
- практичну – тут групи розв’язували задачі за допомогою онлайн-калькуляторів і отримані відповіді заносили до гугл-форми.
Світлана Попель розповіла про ще один приклад застосування інформаційних технологій – під час тріарного інтегрованого онлайн-уроку.
Тріарний урок – побудований на основі міжпредметних зв’язків із метою інтеграції знань із кількох навчальних предметів; проводять спільно три вчителі за умови спільного використання ІКТ.
Учитель історії запропонував обрати тему “Історія олімпійських ігор”. Учитель математики визначився з дотичною темою – “Розв’язування вправ на використання властивостей множення раціональних чисел”. А учитель англійської мови повідомила, що учні обговорюватимуть запропоновані теми англійською мовою. Отже, тема тріарного уроку – “Історія виникнення олімпійських ігор. Розв’язування вправ на використання властивостей множення раціональних чисел”.
Математична частина уроку відбувалась в онлайн-трансляції з Вишнівчицької школи. Спершу учні отримали шаблони із критеріями для самооцінювання. Потім відбулася інтелектуальна розминка за допомогою гугл-презентації, після чого учні в парах розв’язували інтерактивний пазл — у відеокліпі Піфагор продиктував учням задачу, яку вони мали розв’язати.
Відтак учні об’єдналися в п’ять груп, кожна з яких узяла участь у “математичному п’ятиборстві”, розв’язуючи задачі з “олімпійським” змістом. У кожної групи була своя задача. Після розв’язання задач групи звітували про результати своєї роботи і занесли їх у спільну таблицю Google.
Завершивши оцінювання математичної частини уроку, учні “опинилися” у Відкритій школі ІКТ на платформі Moodle з усіма завантаженими файлами, що використовувалися під час уроку, для проходження підсумкового спільного “Олімпійського” тестового завдання. Повністю схема уроку тут.
Конкурс “Ефективне застосування онлайн-інструментів на уроці” відбувся за підтримки WEASA 2018 Small Grants Program, що імплементується Коледжем Європи у Натоліні в рамках проекту WEASA
середа, 30 січня 2019 р.
Помічники для вчителя
У своїй роботі використовую різні програми для практичної перевірки правописних правил, для створення завдань командам під час змагань, предметних тижнів та квестів, цікавих домашніх завдань. У цьому дописі систематизувала напрацьоване. Почну з найпростіших та перевірених особисто програм.
Сподіваюся, мій досвід стане в пригоді колегам.
Перейшовши за посиланням, ви зможете самі створити завдання за вибором.
1. Генератор практичних завдань:
а) "Кросворди",
б) "Анаграми",
в) "Знайди слова",
г) "Випадкові слова. Склади історію",
д) "Ребуси".
2. Qr-коди.
Більше інформації про приклади використання Qr-кодів у освітньому процесі можна знайти ТУТ.
3. Хмара слів.
4. Мотиватори та демотиватори.
5. Пазли.
6. Інтернет-сервіс мультимедійних дидактичних вправ Learningapps.
Якщо бажаєте поглибити свої знання, ознайомившися з корисними сервісами та інструментами вчителя, це можна зробити тут:
Сучасні освітні інструменти для вчителів
У наш час технології та освіта сплетені досить тісно, практично у
кожного вчителя є свої улюблені технологічні інструменти, які він
використовує у своїй роботі, і які дозволяють йому дістати увагу учнів
під час цікавих, захоплюючих шкільних занять.
Але як і все, що має відношення до технології, інструменти безперервно оновлюються, а старі стверджуються, розширюючи сферу застосування або просто додаючи нові функції, більш актуальні для сучасної освіти і затребувані найбільш технологічно підкованими вчителями.
Далі представлений список деяких інструментів освітніх технологій, які зараз так необхідні у арсеналі кожного вчителя, чи то для особистого використання або ж у якості навчальних посібників у педагогічному процесі.
Соціальні аспекти навчання
Наступні інструменти використовують потужності соціальних медіа задля допомоги учням у процесі навчання, а вчителям для взаємодії.
1. Edmodo: Edmodo - це освітній сайт, який являє собою усічену соціальну мережу за типом Facebook або ВКонтакте, яка дозволяє спілкуватися вчителям та учням, об'єднавшись навколо процесу навчання у школі. Є також можливість робити записи російською мовою.
2. Grockit: Grockit об'єднує учнів під час навчання, що проходить курсами на цьому великому соціальному сайті.
3. EduBlogs: EduBlogs пропонує надійне і безпечне місце для ведення блогів, як для себе, так і для всього вашого класу.
4. Skype: Skype може бути відмінним інструментом для підтримки зв'язку з іншими педагогами або навіть участі в нарадах у режимі онлайн. Більше того, він може допомогти вчителям співпрацювати з іншими класами, навіть в інших країнах.
5. Wikispaces: Wikispaces дозволяє вчителю поділитися онлайн зі своїми учнями уроками, медіа та іншими матеріалами, дати їм можливість об'єднатися один з одним для співпраці з метою побудови своїх власних освітніх Wiki на Wikispaces.
6. Pinterest: на Pinterest ви можете прикріпити практично будь-яке зображення, яке ви вважаєте цікавим і важливим для розміщення, багато вчителів використовують його як сховище розгорнутих планів уроків, проектів і різних надихаючих матеріалів.
7. Schoology: завдяки соціальному сайту Schoology освітяни можуть керувати заняттями, залучати до них учнів, обмінюватися контентом і спілкуватися з іншими вчителями.
8. Quora: незважаючи на те, що Quora може використовуватися для широкого спектру різних цілей, він слугує відмінним інструментом для педагогів. Його можна використовувати для співпраці і спілкування з іншими професіоналами даної сфери або для залучення школярів у дискусії після занять.
9. Ning: Ning дозволяє будь-якому користувачеві створювати персоналізовані соціальні мережі, які можна чудово використовувати як педагогам, так і учням.
10. OpenStudy: ви можете мотивувати школярів на спільну колективну роботу з вивчення навчального матеріалу, використовуючи соціальний сайт OpenStudy.
11. ePals: одним з найбільш незаперечних переваг Інтернету є можливість зв'язатися з ким завгодно і де завгодно. ePals цим якраз і займається, але орієнтується при цьому на учнів, допомагаючи їм вивчати мови і розуміти різні культури, що відрізняються від їхніх власних.
Безпосередньо навчання
Наступні освітні інструменти допоможуть вам зробити уроки захоплюючими, веселими і цікавими, а головне, більш ефективними.
12. Khan Academy: Khan Academy - багато вчителів використовують цю прекрасну колекцію матеріалів з математики, природничих наук, а також лекції з фінансів і всілякі вікторини, щоб доповнити свої навчальні матеріали.
13. MangaHigh: MangaHigh пропонує вчителям величезну кількість освітніх ресурсів на базі ігрового навчання з математики.
14. FunBrain: якщо ви шукаєте велику колекцію навчальних ігор, ви можете сміливо зупинитися на FunBrain. Тут вчителі можуть знайти для себе наочні захоплюючі і веселі посібники з математики і читання.
15. Educreations: Educreations - це дивовижний онлайн-інструмент для iPad, який дозволяє вчителям (або учням) створювати навчальне відео відповідно до заданої теми. Ідеальний варіант для навчання або демонстрації учнями своїх знань.
16. Animoto: Animoto дозволяє легко створювати відео-уроки або презентації для школи та обмінюватися ними з учнями.
17. Socrative: Socrative доступний для комп'ютерів, мобільних пристроїв і планшетів, це система учнівських відповідей за допомогою ігор та вправ, які можна проходити на будь-якому пристрої. Більше того, вчителі можуть легко відстежувати успіхи учнів і оцінювати їх.
18. Knewton: адаптоване навчання активно обговорюється в даний час і Knewton дозволяє кожному вчителю отримати до нього доступ і активно використовувати. Сайт персоналізує навчальний онлайн контент для кожного студента відповідно до його або її індивідуальних потреб.
19. Kerpoof: на Kerpoof учні можуть отримати незабутню творчу самореалізацію у процесі навчання, використовуючи ігри, інтерактивні заходи, інструменти малювання і багато іншого, що буде для них одночасно і захоплюючим, і пізнавальним.
20. StudySync: StudySync - це освітня платформа з повнофункціональним інструментарієм для викладання та навчання, включаючи цифрову бібліотеку, щотижневі публікації практичного призначення, онлайн-твори і експертні оцінки, базові завдання і мультимедійні уроки. Цей сайт може надати велику допомогу у проведенні шкільних уроків.
21. CarrotSticks: на сайті CarrotSticks вчителі можуть скористатися широким спектром навчальних ігор з математики, даючи школярам можливість попрактикуватися із задоволенням.
Планування уроку та інструментарій
Використовуючи наступні технічні інструменти, ви зможете об'єднати тематично важливі уроки і створення дивовижних і незабутніх учнівських проектів.
22. Teachers Pay Teachers: у вас є відмінні уроки, якими ви хотіли б поділитися? Шукаєте що додати до власного уроку? На сайті Teachers Pay Teachers ви можете зробити обидві речі: продати власні матеріали для проведення шкільного заняття, а також придбати високоякісні ресурси, запропоновані іншими вчителями.
23. Planboard: Planboard - цей дивовижний онлайн-інструмент створений спеціально для вчителів, з ним ви можете оцінити і упевнитися, наскільки добре організовані ваші уроки і наскільки правильно проходить ваш шкільний день.
24. Timetoast: Timetoast є досить-таки відмінним інструментом для учнівських проектів, що дозволяє їм створити зручний, інтерактивний графік реалізації проекту по хвилинах.
25. Capzles: на Capzles представлено безліч різних можливостей для проведення шкільного уроку, там неодмінно знайдеться додаток, що буде відповідати вашим потребам. Capzles дозволяє легко зібрати в одному місці різні мультимедіа, такі як фотографії, відео, документи і навіть пости у блогах, що робить його ідеальним для викладання, навчання або створення онлайн-проектів.
26. Prezi: хочете створити презентації, від яких ваші учні будуть у захваті? Скористайтеся таким онлайн-інструментом як Prezi, який дозволяє легко перетворити ваш урок у щось неймовірне, і навіть дозволяє співпрацювати з учителями.
27. Wordle: створюйте приголомшливі хмари слів за допомогою Wordle, вони стануть відмінним доповненням до уроків (будь-якої) мови.
28. QR-коди: QR-коди (або quick response codes, швидкі коди відповіді) у сфері освіти можна зустріти все частіше і частіше. Якщо ви хочете бути в тренді, вам знадобиться інструмент для створення і управління кодами - такий як Delivr, а також для читання кодів, як будь-який з тих, які перераховані на цьому сайті.
29. Quizlet: Quizlet полегшує педагогам процес створення навчальних посібників для школярів, особливо різних карток, які допомагають легко запам'ятати важливу інформацію.
30. MasteryConnect: наскільки успішність ваших учнів знаходиться у відповідності з державними та іншими базовими стандартами? MasterConnect дозволяє її легко відстежувати і аналізувати, як і інші особливості навчання школярів.
31. Google Docs: за допомогою (російськомовного) Google Docs педагоги разом з учнями та колегами можуть створювати і спільно використовувати документи, презентації, електронні таблиці, а також залишати відгуки та враження про створені учнями проекти.
32. YouTube: не всі школи дозволяють використовувати YouTube, але ж на сайті представлено безліч прекрасних навчальних матеріалів для занять у школі. Є навіть спеціальний освітній канал, орієнтований тільки на вчителів та учнів.
33. TED-Ed: TED є не тільки прекрасним сайтом для отримання натхнення, але також містить численне відео, яке структурується за темою і неодмінно стане корисним для навчання буквально всьому: починаючи з того, як працює болезаспокійливий засіб до шекспірівських сонетів.
34. Glogster: Glogster - це соціальний сервіс, який дозволяє комбінувати музику, фотографії, відео та багато іншого, що ви тільки побажаєте. Тобто дозволяє створювати мультимедійні постери, плакати тощо. Це відмінний спосіб для створення навчальних матеріалів і зручний інструмент для творчих проектів.
35. Creaza: хочете взяти із собою у ХХІ століття свої шкільні проекти? Creaza допоможе вам здійснити задумане, пропонуючи інструменти для мозкового штурму, створення мультфільмів, а також редагування аудіо та відеоматеріалів.
36. Mentor Mob: На Mentor Mob ви чи ваші учні можете створити навчальний плейлист, що є, по суті, колекцією високоякісних матеріалів, які ви можете використовувати для вивчення конкретної концепції.
Корисні інструменти
Наступні інструменти допоможуть вам залишатися на зв'язку, організовувати, а також нарощувати легкість побудови мультимедійних уроків і засобів навчання.
37. Evernote: ви можете збирати прекрасні ідеї, фотографії, записи або ще що-небудь цікаве на своєму акаунті Evernote (російськомовному), маючи доступ до нього у будь-якому місці. Це той інструмент, який ви повинні мати у себе при плануванні уроків.
38. Twitter: в освіті існує безліч способів використання Twitter. Вчителі можуть зв'язуватися з іншими педагогами, брати участь у чатах, ділитися своїми ідеями, або навіть використовувати Twitter під час уроків, щоб достукатися до учнів.
39. Google Education: Google пропонує цілий ряд цікавих ресурсів, що стосуються освітніх технологій для вчителів, в тому числі електронну пошту і сумісні з нею додатки, відео, плани уроків, професійний розвиток і навіть освітні гранти.
40. Dropbox: за допомогою простого безкоштовного (російськомовного) сервісу Dropbox легко зберігати, обмінюватися, і мати доступ до всілякої інформації з будь-якої точки світу.
41. Diigo: Diigo дозволяє використовувати Інтернет немов паперові матеріали, створюючи можливість під час читання щось підкреслити, виділити, зробити закладки, замітки або навіть прикріпити стікер.
42. Apple iPad: Apple iPad - це один з найбільш затребуваних, хоча і вартісних, високотехнологічних інструментів, які використовуються у проведенні сучасних шкільних уроків. Він став улюбленцем педагогів і школярів в багатьох країнах світу.
43. Aviary: Aviary являє собою набір інструментів, які дозволяють легко редагувати зображення, ефекти, зразки, музику та аудіо або ж створювати і змінювати скріни.
44. Jing: якщо ви навчаєте дітей, розповідаючи їм про технології, або про що-небудь інше, хороша програма скріншоту буде вам просто необхідна. Jing - це відмінний вибір, який дозволяє вчителям робити скріншоти у вигляді зображень, відео, редагувати їх і обмінюватися результатами.
45. Popplet: ви і ваші учні можете використовувати Popplet, щоб обговорювати важливі ідеї, створювати інтелектуальні карти, обмінюватися і співпрацювати.
46. Google Earth: Google Earth (російськомовний) може використовуватися як дивовижний і швидкий спосіб навчити учнів географії або розповісти про геологію, про те, що відбувається в будь-якій точці світу.
47. DonorsChoose: вам необхідно фінансування вашого шкільного проекту? Ви можете отримати його за допомогою сайту DonorsChoose, який з'єднує нужденних вчителів з охочими надати фінансову допомогу.
48. SlideShare: на SlideShare ви можете завантажити свої презентації, документи, відео та обмінюватися ними з учнями та колегами. І навіть більше, ви можете скористатися матеріалами, які виклали інші користувачі сайту.
49. LiveBinders: LiveBinders як технологічний інструмент дозволяє зібрати і систематизувати різні ресурси, а також надає інструменти для підключення та роботи інтерактивної дошки.
50. AudioBoo: за допомогою такого інструменту як AudioBoo, ви зможете записати і поділитися аудіо з вашими учнями.
Але як і все, що має відношення до технології, інструменти безперервно оновлюються, а старі стверджуються, розширюючи сферу застосування або просто додаючи нові функції, більш актуальні для сучасної освіти і затребувані найбільш технологічно підкованими вчителями.
Далі представлений список деяких інструментів освітніх технологій, які зараз так необхідні у арсеналі кожного вчителя, чи то для особистого використання або ж у якості навчальних посібників у педагогічному процесі.
Соціальні аспекти навчання
Наступні інструменти використовують потужності соціальних медіа задля допомоги учням у процесі навчання, а вчителям для взаємодії.
1. Edmodo: Edmodo - це освітній сайт, який являє собою усічену соціальну мережу за типом Facebook або ВКонтакте, яка дозволяє спілкуватися вчителям та учням, об'єднавшись навколо процесу навчання у школі. Є також можливість робити записи російською мовою.
2. Grockit: Grockit об'єднує учнів під час навчання, що проходить курсами на цьому великому соціальному сайті.
3. EduBlogs: EduBlogs пропонує надійне і безпечне місце для ведення блогів, як для себе, так і для всього вашого класу.
4. Skype: Skype може бути відмінним інструментом для підтримки зв'язку з іншими педагогами або навіть участі в нарадах у режимі онлайн. Більше того, він може допомогти вчителям співпрацювати з іншими класами, навіть в інших країнах.
5. Wikispaces: Wikispaces дозволяє вчителю поділитися онлайн зі своїми учнями уроками, медіа та іншими матеріалами, дати їм можливість об'єднатися один з одним для співпраці з метою побудови своїх власних освітніх Wiki на Wikispaces.
6. Pinterest: на Pinterest ви можете прикріпити практично будь-яке зображення, яке ви вважаєте цікавим і важливим для розміщення, багато вчителів використовують його як сховище розгорнутих планів уроків, проектів і різних надихаючих матеріалів.
7. Schoology: завдяки соціальному сайту Schoology освітяни можуть керувати заняттями, залучати до них учнів, обмінюватися контентом і спілкуватися з іншими вчителями.
8. Quora: незважаючи на те, що Quora може використовуватися для широкого спектру різних цілей, він слугує відмінним інструментом для педагогів. Його можна використовувати для співпраці і спілкування з іншими професіоналами даної сфери або для залучення школярів у дискусії після занять.
9. Ning: Ning дозволяє будь-якому користувачеві створювати персоналізовані соціальні мережі, які можна чудово використовувати як педагогам, так і учням.
10. OpenStudy: ви можете мотивувати школярів на спільну колективну роботу з вивчення навчального матеріалу, використовуючи соціальний сайт OpenStudy.
11. ePals: одним з найбільш незаперечних переваг Інтернету є можливість зв'язатися з ким завгодно і де завгодно. ePals цим якраз і займається, але орієнтується при цьому на учнів, допомагаючи їм вивчати мови і розуміти різні культури, що відрізняються від їхніх власних.
Безпосередньо навчання
Наступні освітні інструменти допоможуть вам зробити уроки захоплюючими, веселими і цікавими, а головне, більш ефективними.
12. Khan Academy: Khan Academy - багато вчителів використовують цю прекрасну колекцію матеріалів з математики, природничих наук, а також лекції з фінансів і всілякі вікторини, щоб доповнити свої навчальні матеріали.
13. MangaHigh: MangaHigh пропонує вчителям величезну кількість освітніх ресурсів на базі ігрового навчання з математики.
14. FunBrain: якщо ви шукаєте велику колекцію навчальних ігор, ви можете сміливо зупинитися на FunBrain. Тут вчителі можуть знайти для себе наочні захоплюючі і веселі посібники з математики і читання.
15. Educreations: Educreations - це дивовижний онлайн-інструмент для iPad, який дозволяє вчителям (або учням) створювати навчальне відео відповідно до заданої теми. Ідеальний варіант для навчання або демонстрації учнями своїх знань.
16. Animoto: Animoto дозволяє легко створювати відео-уроки або презентації для школи та обмінюватися ними з учнями.
17. Socrative: Socrative доступний для комп'ютерів, мобільних пристроїв і планшетів, це система учнівських відповідей за допомогою ігор та вправ, які можна проходити на будь-якому пристрої. Більше того, вчителі можуть легко відстежувати успіхи учнів і оцінювати їх.
18. Knewton: адаптоване навчання активно обговорюється в даний час і Knewton дозволяє кожному вчителю отримати до нього доступ і активно використовувати. Сайт персоналізує навчальний онлайн контент для кожного студента відповідно до його або її індивідуальних потреб.
19. Kerpoof: на Kerpoof учні можуть отримати незабутню творчу самореалізацію у процесі навчання, використовуючи ігри, інтерактивні заходи, інструменти малювання і багато іншого, що буде для них одночасно і захоплюючим, і пізнавальним.
20. StudySync: StudySync - це освітня платформа з повнофункціональним інструментарієм для викладання та навчання, включаючи цифрову бібліотеку, щотижневі публікації практичного призначення, онлайн-твори і експертні оцінки, базові завдання і мультимедійні уроки. Цей сайт може надати велику допомогу у проведенні шкільних уроків.
21. CarrotSticks: на сайті CarrotSticks вчителі можуть скористатися широким спектром навчальних ігор з математики, даючи школярам можливість попрактикуватися із задоволенням.
Планування уроку та інструментарій
Використовуючи наступні технічні інструменти, ви зможете об'єднати тематично важливі уроки і створення дивовижних і незабутніх учнівських проектів.
22. Teachers Pay Teachers: у вас є відмінні уроки, якими ви хотіли б поділитися? Шукаєте що додати до власного уроку? На сайті Teachers Pay Teachers ви можете зробити обидві речі: продати власні матеріали для проведення шкільного заняття, а також придбати високоякісні ресурси, запропоновані іншими вчителями.
23. Planboard: Planboard - цей дивовижний онлайн-інструмент створений спеціально для вчителів, з ним ви можете оцінити і упевнитися, наскільки добре організовані ваші уроки і наскільки правильно проходить ваш шкільний день.
24. Timetoast: Timetoast є досить-таки відмінним інструментом для учнівських проектів, що дозволяє їм створити зручний, інтерактивний графік реалізації проекту по хвилинах.
25. Capzles: на Capzles представлено безліч різних можливостей для проведення шкільного уроку, там неодмінно знайдеться додаток, що буде відповідати вашим потребам. Capzles дозволяє легко зібрати в одному місці різні мультимедіа, такі як фотографії, відео, документи і навіть пости у блогах, що робить його ідеальним для викладання, навчання або створення онлайн-проектів.
26. Prezi: хочете створити презентації, від яких ваші учні будуть у захваті? Скористайтеся таким онлайн-інструментом як Prezi, який дозволяє легко перетворити ваш урок у щось неймовірне, і навіть дозволяє співпрацювати з учителями.
27. Wordle: створюйте приголомшливі хмари слів за допомогою Wordle, вони стануть відмінним доповненням до уроків (будь-якої) мови.
28. QR-коди: QR-коди (або quick response codes, швидкі коди відповіді) у сфері освіти можна зустріти все частіше і частіше. Якщо ви хочете бути в тренді, вам знадобиться інструмент для створення і управління кодами - такий як Delivr, а також для читання кодів, як будь-який з тих, які перераховані на цьому сайті.
29. Quizlet: Quizlet полегшує педагогам процес створення навчальних посібників для школярів, особливо різних карток, які допомагають легко запам'ятати важливу інформацію.
30. MasteryConnect: наскільки успішність ваших учнів знаходиться у відповідності з державними та іншими базовими стандартами? MasterConnect дозволяє її легко відстежувати і аналізувати, як і інші особливості навчання школярів.
31. Google Docs: за допомогою (російськомовного) Google Docs педагоги разом з учнями та колегами можуть створювати і спільно використовувати документи, презентації, електронні таблиці, а також залишати відгуки та враження про створені учнями проекти.
32. YouTube: не всі школи дозволяють використовувати YouTube, але ж на сайті представлено безліч прекрасних навчальних матеріалів для занять у школі. Є навіть спеціальний освітній канал, орієнтований тільки на вчителів та учнів.
33. TED-Ed: TED є не тільки прекрасним сайтом для отримання натхнення, але також містить численне відео, яке структурується за темою і неодмінно стане корисним для навчання буквально всьому: починаючи з того, як працює болезаспокійливий засіб до шекспірівських сонетів.
34. Glogster: Glogster - це соціальний сервіс, який дозволяє комбінувати музику, фотографії, відео та багато іншого, що ви тільки побажаєте. Тобто дозволяє створювати мультимедійні постери, плакати тощо. Це відмінний спосіб для створення навчальних матеріалів і зручний інструмент для творчих проектів.
35. Creaza: хочете взяти із собою у ХХІ століття свої шкільні проекти? Creaza допоможе вам здійснити задумане, пропонуючи інструменти для мозкового штурму, створення мультфільмів, а також редагування аудіо та відеоматеріалів.
36. Mentor Mob: На Mentor Mob ви чи ваші учні можете створити навчальний плейлист, що є, по суті, колекцією високоякісних матеріалів, які ви можете використовувати для вивчення конкретної концепції.
Корисні інструменти
Наступні інструменти допоможуть вам залишатися на зв'язку, організовувати, а також нарощувати легкість побудови мультимедійних уроків і засобів навчання.
37. Evernote: ви можете збирати прекрасні ідеї, фотографії, записи або ще що-небудь цікаве на своєму акаунті Evernote (російськомовному), маючи доступ до нього у будь-якому місці. Це той інструмент, який ви повинні мати у себе при плануванні уроків.
38. Twitter: в освіті існує безліч способів використання Twitter. Вчителі можуть зв'язуватися з іншими педагогами, брати участь у чатах, ділитися своїми ідеями, або навіть використовувати Twitter під час уроків, щоб достукатися до учнів.
39. Google Education: Google пропонує цілий ряд цікавих ресурсів, що стосуються освітніх технологій для вчителів, в тому числі електронну пошту і сумісні з нею додатки, відео, плани уроків, професійний розвиток і навіть освітні гранти.
40. Dropbox: за допомогою простого безкоштовного (російськомовного) сервісу Dropbox легко зберігати, обмінюватися, і мати доступ до всілякої інформації з будь-якої точки світу.
41. Diigo: Diigo дозволяє використовувати Інтернет немов паперові матеріали, створюючи можливість під час читання щось підкреслити, виділити, зробити закладки, замітки або навіть прикріпити стікер.
42. Apple iPad: Apple iPad - це один з найбільш затребуваних, хоча і вартісних, високотехнологічних інструментів, які використовуються у проведенні сучасних шкільних уроків. Він став улюбленцем педагогів і школярів в багатьох країнах світу.
43. Aviary: Aviary являє собою набір інструментів, які дозволяють легко редагувати зображення, ефекти, зразки, музику та аудіо або ж створювати і змінювати скріни.
44. Jing: якщо ви навчаєте дітей, розповідаючи їм про технології, або про що-небудь інше, хороша програма скріншоту буде вам просто необхідна. Jing - це відмінний вибір, який дозволяє вчителям робити скріншоти у вигляді зображень, відео, редагувати їх і обмінюватися результатами.
45. Popplet: ви і ваші учні можете використовувати Popplet, щоб обговорювати важливі ідеї, створювати інтелектуальні карти, обмінюватися і співпрацювати.
46. Google Earth: Google Earth (російськомовний) може використовуватися як дивовижний і швидкий спосіб навчити учнів географії або розповісти про геологію, про те, що відбувається в будь-якій точці світу.
47. DonorsChoose: вам необхідно фінансування вашого шкільного проекту? Ви можете отримати його за допомогою сайту DonorsChoose, який з'єднує нужденних вчителів з охочими надати фінансову допомогу.
48. SlideShare: на SlideShare ви можете завантажити свої презентації, документи, відео та обмінюватися ними з учнями та колегами. І навіть більше, ви можете скористатися матеріалами, які виклали інші користувачі сайту.
49. LiveBinders: LiveBinders як технологічний інструмент дозволяє зібрати і систематизувати різні ресурси, а також надає інструменти для підключення та роботи інтерактивної дошки.
50. AudioBoo: за допомогою такого інструменту як AudioBoo, ви зможете записати і поділитися аудіо з вашими учнями.
28 цікавих карт світу, яких немає в українських підручниках з географії
Добірка незвичайних карт, які дозволяють
поглянути на світ не тільки в межах шкільної програми з географії.
Чи замислювались ви над тим, наскільки
дивовижна і різноманітна наша планета? Уроки географії дозволяють
кожному дізнатись багато нового і захопливого про світ навколо.
Вивчаючи безмежні моря, величні гори, неймовірних мешканців різних куточків світу та знайомлячись з культурою окремих народів з усього світу, щораз можна подумки подорожувати! А що допоможе візуалізувати ці відомості та певним чином їх упорядкувати? Звісно, карти! Не дарма про карту говорять, що це альфа і омега географії. Адже всі географічні дослідження і відкриття починаються і закінчуються картою. Причому, картографувати можна будь-які відомості, а їхня візуалізація дозволяє побачити непомітні на перший погляд закономірності!
Редакція освітнього проекту «На Урок» дібрала 28 оригінальних карт, які дозволяють подивитись на загальновідомі факти під іншим кутом!
Індекс щастя розраховується за 3 показниками:
27. Карта світу за переважаючими типами розеток
А яка карта найбільше сподобалася вам? Запропонуйте вашим учням разом створити оригінальні карти поза межами шкільної програми, які б візуалізувати захоплення кожного школяра! Наприклад, запропонуйте картографувати поширеність у світі певних музичних напрямків чи місця створення всесвітньо відомих комп'ютерних ігор! Обирайте будь-що!
Нотки творчості на уроках і орієнтованість на уподобання кожного учня дозволять зробити уроки географії ще цікавішими та заохотити кожного школярам вивчати цей предмет!
Вивчаючи безмежні моря, величні гори, неймовірних мешканців різних куточків світу та знайомлячись з культурою окремих народів з усього світу, щораз можна подумки подорожувати! А що допоможе візуалізувати ці відомості та певним чином їх упорядкувати? Звісно, карти! Не дарма про карту говорять, що це альфа і омега географії. Адже всі географічні дослідження і відкриття починаються і закінчуються картою. Причому, картографувати можна будь-які відомості, а їхня візуалізація дозволяє побачити непомітні на перший погляд закономірності!
Редакція освітнього проекту «На Урок» дібрала 28 оригінальних карт, які дозволяють подивитись на загальновідомі факти під іншим кутом!
1. Карта світу в національних прапорах
2. Літературні переклади назв країн різних частин світу
3. Країни, які не мають виходу до Світового океану
4. З якого дня в різних країнах починається тиждень
5. Карта країн світу за напрямком руху на дорогах
6. Країни, які межують на суходолі лише з однією країною
7. Карта світу, розділеного на 7 частин, кожна з яких має населення 1 млрд осіб
8. Карта світу, розділеного на сектори по 10% населення
9. Карта світу, в якій розмір території відповідає прогнозованій чисельності населення на 2050 р.
10. Вигляд політичної карти світу в атласах країн Південної півкулі
11. Системи писемності у світі
12. Країни, які й досі не використовують метричну систему мір
13. Найбільш популярні країни для іноземних туристів
14. Карта світу за розрахунками індексу щастя
Індекс щастя розраховується за 3 показниками:
- очікувана тривалість життя;
- задоволеність власним життям;
- екологічний стан.
15. Відсоток громадян європейських країн, які живуть за межею бідності
16. Як виглядає світ у межах часових поясів
17. Часові пояси Антарктиди
18. Напрямки горизонту в Антарктиді
19. Карта територіальних вод прилеглих країн у Північному Льодовитому океані
20. Карта світу за популярностю інтернет-браузерів
21. Карта країн Європи за найчастішими інтернет-запитами словосполучення «Чому (назва країни) є...»
22. Поширеність фаст-фудів MсDоnald’s у різних країнах світу
23. Карта популярності окремих видів спорту
24. Карта територій, де розвиваються події відомих діснеївських мультфільмів
25. Літературна карта світу за версією Backforward24
26. Карта світу, яка показує, що знаходиться на планеті з протилежного боку
27. Карта світу за переважаючими типами розеток 
28. Міста, які було засновано стародавніми римлянами
А яка карта найбільше сподобалася вам? Запропонуйте вашим учням разом створити оригінальні карти поза межами шкільної програми, які б візуалізувати захоплення кожного школяра! Наприклад, запропонуйте картографувати поширеність у світі певних музичних напрямків чи місця створення всесвітньо відомих комп'ютерних ігор! Обирайте будь-що!
Нотки творчості на уроках і орієнтованість на уподобання кожного учня дозволять зробити уроки географії ще цікавішими та заохотити кожного школярам вивчати цей предмет!
Ребуси до теми "Стародавня Греція" з відповідями
- Еллада
2. Спарта
3. Геродот
4. Крит
5. Олімп
6. Гомер
7. Демос
8. Ілоти
9. Перікл
10. Лікург
11. Троя
12. Одісей
13. Ольвія
14. Аттика
15. Лаконіка
16. Архімед
17. Афродіта
18. Амфора
19. Парфенон
20. Кліо
Підписатися на:
Дописи (Atom)